Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

районів. До весни 1930 року в краї об'єднались 70 проц. селянських дворів. Першими районами суцільної колективізації в 1930 році стали: Оріхівський, Михайлівський, Молочанський, Коларівський, Хортицький, Чубарівський і Якимівський.

Та поруч з досягненнями були й серйозні недоліки. В багатьох селах порушу­вався принцип добровільності, замість артілей створювались комуни, практикува­лось примусове усуспільнення дрібних тварин, домашньої птиці, городів тощо. Так, у селі Юрківці Оріхівського району в січні 1930 року усуспільнили не тільки засоби виробництва, але й корів, домашню птицю. Перегини у колгоспному русі викликали

Масова колективізація вимагала якнайшвидшого створення матеріально-тех­нічної бази колгоспного виробництва. Це завдання взяли на себе машинно-трак­торні станції — центри організаційно-господарського і політичного зміцнення кол­госпів, підготовки кадрів механізаторів. Перші МТС виникли у 1929 році в Якимівці, Пришибі, Канцерівці, Оріхові, Чубарівці, Гуляйполі та Софіївці. Навесні 1930 року колгоспні поля Запорізького та Мелітопольського округів обробляли 426 тракторів.

Борючись за соціалістичну перебудову села, партійні органи дбали про полі­тичне й організаційне зміцнення первинних партійних організацій. Ще в 1932 році чимало слабких партосередкїв недостатньо втручались у внутрішнє життя колгоспів. У селі Данило-Іванівці Мелітопольського району кур­кульські і білогвардійські елементи, скори­ставшись з пасивності партосередку, проникли до правління артілі, насаджували знеосібку, протидіяли налагодженню обліку праці. При­бутки розподілялись так, що куркулі й підкур- кульники одержували на місяць по 13 пудів пшениці, а бідняки, бувало, нічого не одержу­вали.

У становленні колгоспів велика роль на­лежала політвідділам МТС, які разом з сіль­ськими райкомами партії створювали і зміц­нювали колгоспні первинні партійні організації. Замість територіальних осеред­ків, які об'єднували комуністів різних артілей, створювались колгоспні первинні партійні організації або кандидатські та партійно-комсомольські групи на чолі з парторгами. Багато уваги приділяли політвідділи зміцненню трудової дисцип­ліни, правильному підбору, розстановці й вихованню керівних колгоспних кадрів.

У роки другої і третьої п'ятирічок колгоспи краю зміцніли економічно й полі­тично. За успішне виконання завдань 1.938 року Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 лютого 1939 року понад 60 передовиків сільського господарства Запо­різької області нагороджено орденами і медалями. Зростали доходи артілей, в облас­ті вже було 48 колгоспів-мільйонерів. Чимало з них у 1939 році стало учасниками ВСГВ. Постановою Головвиставкому дипломом 1-го ступеня і грошовими пре­міями по Запорізькій області відзначено 10 колгоспів, 2 радгоспи, 4 МТС та 5 тва­ринницьких ферм. Наступного 1940 року трудівники сільського господарства об­ласті зібрали пересічно по 16,2 цнт зернових з га. В числі 6 областей і країв Радян­ського Союзу — учасників ВСГВ у 1940 році — була й Запорізька область, що мала 1260 колгоспів і 52 радгоспи. В 61 МТС налічувалось 4660 тракторів, багато комбайнів та іншої сільськогосподарської техніки.

В процесі соціалістичного перетворення зростала і зміцнювалась обласна пар­тійна організація. На початок 1940 року в ній налічувалось 26 933 комуністи, об'єд­наних у 1373 первинні партійні організації, у т. ч. 229 колгоспних. Комсомольська організація області налічувала 85 тис. чоловік.

У період прийняття нової Конституції, проведення виборів до Верховних Рад СРСР і УРСР та місцевих Рад депутатів трудящих, партійні організації області провадили велику організаторську та ідейно-виховну роботу, Комуністи роз'ясню­вали виборцям нову Конституцію, положення про вибори, внутрішню і зовнішню політику Комуністичної партії, Радянського уряду. День виборів перетворився на всенародне свято і величну демонстрацію згуртованості трудящих навколо ве­ликої партії Леніна. У першому і другому запорізьких виборчих округах по вибо­рах до Верховної Ради СРСР 12 грудня 1937 року взяли участь 98,5 проц. від за­гального числа виборців, з них близько 99 проц. віддали свої голоси за кандидатів блоку комуністів і безпартійних. З неменшою політичною активністю трудящі брали участь у виборах до Верховної Ради УРСР та місцевих Рад депутатів трудя­щих. До Верховної Ради СРСР першого скликання 12 грудня 1937 року трудящі області обрали кращого плавильника ферохрому з феросплавного заводу Ф. А. За­ваду, вчительку Є. М. Постникову, начальника зміни доменного цеху «Запоріжсталі» Р. В. Білана, секретаря Оріхівського райкому КП(б)У І. О. Циплухіна.

У зв'язку з бурхливим розвитком промисловості населення Запорізької обла­сті зростало на 20 проц. швидше, ніж по республіці. Якщо в 1926 році, до початку будівництва Дніпрогесу, частка міського населення становила лише 11 проц., то в 1939 році в містах уже проживало 40 проц. населення області. Особливо інтен­сивно зростало воно в місті Запоріжжі. У 1939 році тут проживало 289 тис. чоловік.