Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

Приморськ (до 1964 року — Ногайськ) — місто районного підпорядкування. Розташований за 3 км від Азовського моря і за 211 км від м. Запоріжжя. До найближчої станції Єлизаветівка Придніпровської залізниці — 32 км. Через місто протікає річка Обиточна, що впадає в Азовське море. Населення — 10 тис. чоловік. Міській Раді підпорядковані. населені пункти Банівка, Комишуватка, Набережне, Нове, Обиточна Коса, Подспор'є.

Територія сучасного міста та його околиць була заселена людьми в глибоку давнину. Поблизу Приморська та Комишуватки розкопано 8 курганів і виявлено залишки 5 поселень доби бронзи (III—І тисячоліття до н. е.). Досліджено також поселення і курган скіфського часу (IV ст. до н. е.), що має назву Гостра Могила. У цьому кургані знайдено золоту оббивку сагайдака, наконечники бронзових стріл і бронзовий перстень.

У 1800 році граф Орлов-Денисов, який одержав від царя на узбережжі Азов­ського моря 11,3 тис. десятин землі, привіз із Рязанської губернії кілька сімей і поселив їх на лівому березі річки Обиточної. За найменуванням цієї річки було названо й село.

Переселенці, не маючи засобів для обробітку землі, деякий час займалися ско­тарством, переважно дрібним. Заможні мешканці почали розводити велику рогату худобу та коней.

Через Обиточне в першій половині XIX ст. проходив торговельний шлях з Криму до Таганрога. Там, де цей шлях перетинав річку Обиточну, оселилося не­мало шинкарів, власників заїжджих дворів, купців. До села переїхало також ба­гато родин з Петрівської та Захарівської фортець. Колишні солдати займалися зде­більшого візникуванням та різними ремеслами. Крім того, в Обиточному проживало 24 сім'ї ногайських татар. Заможні ногайці торгували маслом, овечим лоєм, худо­бою, кіньми, хлібом. У 1808 році тут розмістилося управління в справах ногайців. Багатії почали споруджувати собі кам'яні будинки на правому березі річки, слідом за ними сюди переселилися й родини з меншим достатком. З ініціативи і при безпо­середній участі садівника Клерфона, який працював у графа Орлова-Денисова, 1811 року вздовж лівого берега річки Обиточної посаджено великий сад фруктових і декоративних дерев. Незабаром він став своєрідною школою садівництва для всієї округи.

У 1814 році генерал-губернатор Новоросійського краю Рішелье порушив перед урядом клопотання про спорудження в гирлі річки Обиточної морської пристані. Будівництво її розпочалося при новому правителеві краю Ланжероні. 18 січня 1821 року було видано указ про заснування міста на правому березі річки Обиточ­ної напроти села, де вже стояло кілька кам'яних будинків. У 1822 році губернський архітектор розробив план забудови нового міста, яке назвали Ногайськом. Відпо­відно до положення про заснування міст, поселенці, які були приписані до міщан, звільнялися на 10 років від державних податків. Це приваблювало багатьох, і в Ногайську почали оселятися міщани з Херсонської губернії, а також кріпаки-втікачі з різних місць України і Росії, вірмени з Нахічевані тощо.

Сталося так, що плани перетворення Ногайська в адміністративний, торговель­ний і транспортний центр не здійснилися. Генерал-губернатор краю Воронцов у 1825 році домігся скасування указу про будівництво ногайської пристані. Замість неї через два роки відкрився морський порт Бердянськ, де й почала концентрува­тися торгівля. Це негативно вплинуло на розвиток Ногайська. Кількість населення тут почала зменшуватися, обсяг торгівлі скоротився, незначними стали асигну­вання на міські потреби. Та все ж місцеві власті в 1832 році домоглися затвердження штатів міської поліції. 1835 року місто, де налічувалося 2927 жителів, було відне­сено до числа заштатних містечок Таврійської губернії. Ногайськ втратив зна­чення адміністративного центру і почав занепадати.

Під час Кримської війни 1853—1856 рр. жителі Ногайська допомагали росій­ським солдатам переправлятися через річку Обиточну, яка навесні широко роз­ливалася. В місті перебував шпиталь для поранених солдатів, який утримувався переважно на кошти місцевого населення.

Напередодні реформи 1861 року в Ногайську налічувалося 3248 жителів, у т. ч. понад 2 тис. міщан. Чимало з них наймитувало в селах повіту, інші візнику­вали або займалися ремісництвом. Деякі міщани займалися сільським господар­ством. Кілька десятків жителів були спадкоємними дворянами, священнослужите­лями, іноземними колоністами. В місті налічувалося багато купців та дрібних тор­говців, бо в економіці переважала торгівля. Тут діяло 36 крамниць, 3 заїжджі двори тощо. Щотижня збиралися базари, а двічі на рік — 24 липня і 14 жовтня — ярмарки.

Село Обиточне, утворюючи з Ногайськом фактично єдиний населений пункт, до 1861 року було кріпацьким. Ним володіла дочка засновника села графа Орлова-Денисова поміщиця Толстая, якій належало 1367 кріпаків. Основним напрямом господарства економії стало виробництво товарної пшениці.

Крім того, графині належали великі отари овець, винний і цегельно-черепичний заводи тощо.