Запорізька область
жителя припадало проданих товарів народного споживання на суму 1250 крб., сільського жителя — на 500 карбованців.
Великі досягнення були і в галузі охорони здоров'я трудящих. 1940 року в області діяли 92 лікарні та 373 фельдшерсько-акушерські пункти. В лікувальних закладах працювало понад тисячу лікарів та 3 тис. чоловік середнього медичного персоналу. Діяли десятки дитячих садків та дитячих ясел.
У передвоєнні роки на Запоріжжі багато зроблено для розвитку вищої та середньої освіти. В 1940/41 навчальному році область мала 7 вузів, де навчалося 7500 студентів, а в 15 технікумах і спеціальних середніх учбових закладах — 8900 чоловік.
З 1931 року в Запоріжжі розпочав своє друге творче життя український музично- драматичний театр ім. М. К. Заньковецької, який ставив визначні твори класичної і радянської драматургії. Розгорнув роботу ляльковий театр та драматичні театри в Мелітополі і Бердянську. В області друкувалися 21 районна, 2 міські і 3 обласні газети, тираж яких досягав 105 тис. примірників.
На будівництві Дніпрогесу бували і зустрічались з робітниками та інженерно-технічними працівниками видатні пролетарські письменники Заходу — француз Анрі Барбюс, італієць Дж. Джерманетто, угорець Мате Залка, німці Йоганнес Бехер, Людвіг Ренн, Анна Зегерс та видатні радянські письменники Максим Горький, Володимир Маяковський, О. Новиков-Прибой, Олександр Фадєєв, Костянтин Треньов, Ганна Караваєва, Андрій Головко, Остап Вишня, Микола Нагнибіда, Іван Микитенко, Олексій Сурков. Звитяжна праця будівельників відбита в творах багатьох радянських письменників: Федора Гладкова (роман «Енергія»),
Олександра Безименського (поема «Трагедійна ніч»), Володимира Юрезанського (нариси з історії Дніпрельстану), Володимира Сосюри (поема «Дніпрельстан»), Гордія Коцюби (роман «Дніпрові саги»), Якова Баша, який написав багато цікавих творів — нарисів, оповідань, повістей, романів, а також п'єсу,— присвячених героїчним будівникам індустріального Запоріжжя. На Дніпробуді знімався кінофільм «Іван» О. Довженка, створено художні полотна: «Монтаж шлюзу Дніпрогесу» і «Кадри Дніпробуду» К. Трохименка, «Днінрогес» О. Шовкуненка та інші яскраві твори образотворчого мистецтва.
У Запоріжжі виходив журнал «Темпи» — орган Запорізької філії Всеукраїнської організації комсомольських письменників «Молодняк».
Понад 1500 фізкультурних колективів мали в своєму розпорядженні 10 добре обладнаних стадіонів, сотні спортивних майданчиків, багато спортзалів, водних станцій та інших споруд. 1940 року в області витрати на соціально-культурні заходи по місцевому бюджету склали 178 млн. карбованців.
Велика Вітчизняна війна стала великим випробуванням для трудящих області. 22—23 червня на промислових підприємствах, у колгоспах і радгоспах, в установах і навчальних закладах відбулися багатолюдні мітинги. Тисячі робітників і колгоспників добровільно пішли на фронт. У перші місяці Великої Вітчизняної війни обласна партійна організація, що налічувала в своїх лавах 27 980 чоловік, направила в ряди Радянської Армії близько 7 тис. комуністів. Тільки на політроботу в армійські частини пішли 600 комуністів і комсомольців.
У містах і районах області створювались добровільні народні формування. На мітингу робітників Дніпровського алюмінієвого заводу ім. С. М. Кірова учасник громадянської війни майстер Кукуяшний сказав: «Я першим записуюсь до народного ополчення і закликаю вас, товариші, наслідувати мій приклад — йти бити фашистських стерв'ятників аж до цілковитого їх знищення». У липні до народних загонів у місті Запоріжжі записалось 44 534 чоловіка. Міський штаб, очолюваний секретарем міськкому партії П. М. Комаровим та головою міськвиконкому В. В. Скрябіним, керував роботою народного ополчення. Наприкінці липня в Запорізькій області налічувалося 200 тис. ополченців. Десятки тисяч робітників, службовців, колгоспників будували оборонну лінію на правому березі Дніпра — від села Лепетихи на північ до меж Дніпропетровської області. За кілька днів трудівники тилу побудували три великовагові пароми через Дніпро поблизу Каховки для переправи військ Південного фронту, відремонтували для армії 170 вантажних автомашин, обладнали й укомплектували спеціалістами 10 автомайстерень тощо.
Самовіддано працювали робітники, колгоспники і службовці, щоб виконати замовлення фронту. Колективи заводів жили і працювали по-фронтовому. На заводі «Комунар» усі робітники перевиконували норми.
Зразки героїзму подавали колгоспники, робітники радгоспів і МТС. Незважаючи на те, що в області невйстачало механізаторів, автотранспорту, колгоспники працювали не покладаючи рук, щоб зібрати урожай. На допомогу їм партійні організації направили з міст 70 тис. робітників, студентів, школярів; Завдяки вжитим заходам на 1 жовтня 1941 року в області зібрали 98,5 проц. зернових, план хлібозаготівель виконали на 49,1 проц. До фонду допомоги Червоній Армії область здала 410 тис. тонн зерна і 14 тис. тонн овочів.
