Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

на ліквідацію безробіття, але остаточно з ним покінчили тільки наприкінці 20-х років, коли почали успішно здійснюватись плани соціалістичної індустріалізації.

Складними шляхами розвивалось сільське господарство. Внаслідок німецької окупації, безперервної боротьби з білогвардійщиною й махновським бандитизмом, у свій час не було здійснено конфіскацію частини засобів виробництва у куркулів. Тяжкими виявились наслідки неврожаю 1921 року. Тільки за січень—квітень 1922 року кількість коней зменшилась у 4 рази, великої рогатої худоби — майже в 4 рази. В

На великих степових просторах, особливо на Мелітопольщині, у колишніх поміщицьких маєтках, утворювались радянські господарства. Ще в 1920 році виник радгосп «Більшовик», у 1921 році — плодоягідні радгоспи «Садове» та «Підгорний». У 1922—1923 рр. організувались радгоспи: «Відродження», «Акермень», «Веселе» та інші. У багатьох селах наймити й біднота створювали колгоспи. У 1921 році в Пологівському районі виникла комуна «Авангард», якій належала чимала роль у залученні трудящого селянства до колективних форм господарювання. Органі­заторами комуни стали комуністи М. М. Рижов та І. Г. Лозицький. Тут бували В. Я. Чубар, великий пролетарський письменник О. М. Горький (1928 рік), видатні письменники Ф. В. Гладков (1929 рік) і Ф. І. Панф'ьоров (1930 рік).

Цікавою є історія виникнення комуни «Маяк» (тепер Новомиколаївського ра­йону). Її утворили у 1920 році на землях Казахстану селяни і червоноармійці, що свого часу переселились з України. Голодного 1922 року комунари вирішили повернутись до рідних країв. З 120 чоловік, які рушили в дорогу, понад 40 чоловік померло, ті, що добрались до місця, оселились у зруйнованому поміщицькому ма­єтку. За два роки комунари відбудувались, освоїли землі і незабаром зробили свою комуну зразковим господарством. Головою комуни протягом десяти років працю­вав колишній наймит С. Шульга. За зразкове ведення господарства Президія ВУЦВКу у 1925 році нагородила комуни «Авангард» і «Маяк» Червоним прапором.

У здійсненні політики партії на селі чималу роль відіграли комітети незамож­них селян. У 1925 році по Запорізькому округу налічувалось 13 тис. членів КНС. Значно підвищилась їх активність у радянському та господарському будівництві під час колективізації. На 1 жовтня 1925 року в межах сучасної Запорізької

області працювали 62 комуни, 170 артілей та 82 товариства по спільному обробітку землі. В цей час споживча кооперація охопила близько 66 тис. селянських дворів, сіль­ськогосподарська — 58,3 тис. господарств.

Велика організаторська робота партійних осередків, допомога держави, радян­ських і земельних органів сприяли успішному розвитку сільського господарства.

Істотні зміни сталися у народній освіті і культурному житті трудящих. З року в рік зростали державні асигнування на потреби народної освіти, бібліотек, клубів, хат-читалень. Провадилась чимала робота по ліквідації неписьменності серед дорос­лого населення. У 1925 році на Запоріжжі діяло 450 шкіл лікнепу, де навчалось понад 14 тис. чоловік. Працювало 1118 початкових і семирічних шкіл, в яких на­вчалося 101,2 тис. дітей, тобто понад 65 проц. дітей шкільного віку. Для сиріт було відкрито 8 дитячих будинків, де виховувалось 1465 дітей. Поряд з єдиною трудовою школою діяли десятки професійно-технічних шкіл та інших спеціальних середніх навчальних закладів. Радянська влада відкрила двері трудящим запорізького краю до вищих учбових закладів. Якщо до революції тут не було жодного інституту, то в 1925/26 навчальному році вже діяли 3 вузи.

Піднесення народної освіти і ліквідація неписьменності тісно пов'язувались з політико-виховною та культурно-освітньою роботою. Загальновідома роль у цьому робітничих клубів, сільбудів, бібліотек. У 1925 році на Запоріжжі налічувалось 247 клубів і сільбудів, 338 хат-читалень, понад 300 бібліотек (без шкільних), 38 кіно- і 34 радіоустановки; 572 гуртки, створені при клубах, охоплювали близько 12 тис. учасників художньої самодіяльності.

Розвивались тут і художні промисли та ремесла.

Героїчний подвиг трудящих Запоріжжя в боротьбі з ворогами революції, зокрема з білогвардійцями та мах­новцями, за зміцнення радянського ладу, будівництво но­вого, соціалістичного життя — знайшли відображення в народній уснопоетичній творчості. Так, 1923 року група співців-кобзарів, серед яких був і представник Запоріж­жя, склала в Харкові думу «Про військо Червоне, про Леніна батька і синів його вірних».

Велика Жовтнева соціалістична революція, ліквідувавши поміщи­цько-капіталістичний лад, створила всі умови для політичного і куль­турного розвитку трудящих колиш­ньої глухої( царської окраїни. Пар­тійні організації згуртували навколо себе робітничий клас, трудове селян­ство і повели їх на вирішення складних завдань соціалістичного будівництва. Після чистки 1921 року на 1 квітня 1922 року в складі гу­бернської партійної організації на­лічувалось 2566 членів партії.