Тимошівка

Тимошівка — село, центр однойменної сільської Ради. Розташована за 10 км на південний захід від районного центру Михайлівки. До залізничної станції При­шиб — 20 км. Населення 4,3 тис. чоловік. Сільській Раді підпорядковано село Переверзівка.

Тимошівку засновано наприкінці 1809 року як слободу державних селян в уро­чищі Матогай однодвірцями з солдатських поселень старої Дніпровської лінії і названо

за прізвищем першого поселенця Тимофія Тимошенка. Водночас сюди прибули селяни з Курської, пізніше — з Полтавської, Чернігівської та Харківської губер­ній, яких царський уряд примусово переселив на необжиті землі. Переселенці прибували до слободи щороку. У 1814 році тут налічувалося 2,7 тис. жителів. Спочатку землею користувалися за правом вільної займанщини. Селяни займалися переважно скотарством, головним чином вівчарством, оскільки більшості з них піднімати ці­лину не було чим: значна частина поселенців мала лише одну-дві конячини. Щоб виростити хліб для власних потреб, селяни вступали в супрягу.

1814 року Тимошівській общині відмежували понад 18 тис. десятин землі. На­селення її швидко зростало, в 1839 році тут проживало 3388 жителів, у т. ч. 1760 чо­ловіків. Наступного року вперше проведено розподіл наділів з розрахунку 9 деся­тин на ревізьку душу. Напередодні селянської реформи в зв'язку з зростанням по­питу на зерно в селі стало переважати хліборобство, тваринництво мало допоміжний характер. 1861 року Тимошівка стала волосним центром. Село забудовувалося хатами-мазанками та землянками, критими здебільшого соломою; виглядали вони убого. Впадали в око лише церква та кілька куркульських садиб. Антисанітарні побутові умови спричинялися до виникнення пошесних хвороб, але медичної допомоги насе­лення не мало.

Не дбали власті і про народну освіту. З 1842 року в селі діяло однокласне з дво­річним строком навчання міністерське початкове училище, в якому навчалися 128 хлопчики — головним чином з заможних сімей. Чотири п'ятих чоловічого насе­ления і всі жінки були неписьменними.

Після реформи 1861 року державні селяни Тимошівки мусили сплачувати казні оброчний податок, що був на третину вищим від попередніх, а з січня 1887 року— викупні платежі, розраховані на 50 років. Щорічні державні поземельні, земські волосні та мирські податки общини становили 23 тис. крб, В середньому на ревізьку душу припадало 11 крб. 50 коп., за одну десятину землі — 1 крб. ЗО копійок.

У 1872 році селяни Тимошівки, за прикладом сусідніх сіл, вперше здійснили розподіл землі за наявними чоловічими душами, припало по 6,1 десятини. Нестача землі, тягла й реманенту зумовлювала зубожіння основної маси селянства. За да­ними подвірного перепису 1884 року, в селі налічувалось 934 двори, проживало 6267 чоловік. 74 двори не були приписані до сільської общини і, як сторонні, правом на надільну землю не користувалися. Вони займалися ремісництвом або батраку­вали. 79 не мали посівів, 180 засівали до 5 десятин і 168 — від 5 до 10 десятин. Отже, половину господарств становила сільська біднота. Понад 60 проц. з них були без робочої худоби, і тільки 11 дворів мали плуги та деякий інший інвентар.

Середняцька група становила третину дворів села. Але тільки 27 господарств обробляли землю своїм тяглом та інвентарем, 234 — вдавалися до супряги. Частина середняцтва поступово розорялася і поповнювала ряди бідноти. 17 проц. господарств села становили куркулі. Вони зосередили в своїх руках майже всю орендну землю. Якщо середняцька група господарств орендувала в сільської бідноти 909 десятин, то куркулі — 3108 десятин. У 43 куркульських господарствах постійно працювали наймити.

Щоб якось прохарчувати сім'ї, 181 бідняцька родина мусила вдаватися до по­бічних заробітків — йти в найми до куркулів чи в поміщицькі економії; багато селян заіімалося ремісництвом. У селі з'явилися кравці, шевці, шорники, булочники, дрібні торговці.

Важке економічне становище і політичне безправ'я породжували незадоволення сільської бідноти існуючим ладом, штовхали її на боротьбу проти царизму та місце­вих багатіїв. Революційні події 1905—1907 рр. мали відгомін і в Тимошівці. Місцеві селяни Ф. М. Пучков (Безродний), М. А. Хадєєв та П. Н. Бородавка підтримували тісний зв'язок з соціал-демократами Михайлівки та Балок. Вони розповсюдили в селі прокламацію ЦК РСДРП «Селяни, до вас наше слово», в якій закликали селян не сплачувати податків, чинити опір мобілізації до армії, захоплювати поміщицькі зелі л і і готуватися до збройного повстання проти самодержавства. За більшовицьку агітацію та підбурювання селян до виступів проти царизму Ф. М. Пучкова у жовтні 1907 року засуджено до ув'язнення. Повернувшись з в'язниці, він не припинив рево­люційної діяльності. В червні 1909 року його було знову заарештовано і за вироком суду заслано на каторгу, звідки він повернувся тільки після Лютневої революції.

Столипінська аграрна реформа поглибила класове розшарування селян, спричи­нила остаточне розорення багатьох бідняцьких родин. Напередодні першої світової війни в селі налічувалось 1369 дворів, з них понад 60 проц. були бідняцькими.

Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від

Тимошівка