Дніпрорудне
Дніпрорудне - селище міського типу, центр селищної Ради. Розташоване на узбережжі Каховського водоймища, за ЗО км на захід від райцентру та за 25 км від залізничної станції Каховське море Придніпровської залізниці. Населення — 12,5 тис. чоловік.
В селищі працюють трест «Запоріжрудбуд», завод залізобетонних конструкцій, дільниці управлінь «Шахтоспецбуд» та «Союзшахтоосушення», хлібозавод,
Тут є 2 середні, восьмирічна, музична, дитяча спортивна школи, гірничий технікум з денним та вечірнім відділеннями, гірничо-промислове училище, станція юних техніків.
До послуг трудящих—побуткомбінат, кінотеатр, 2 бібліотеки, стадіон, парк на 20 гектарів.
Засновано Днінрорудне 1961 року під час промислового освоєння Білозерського залізорудного родовища. У 1948 року тут було зафіксовано наявність магнітної аномалії. Протягом 1950—1958 рр. проводились комплексні геологічні дослідження, завдяки яким виявлено великі запаси мартенівських руд, які містять 68—70 проц. заліза. У 1969 року введено в дію першу чергу залізорудного комбінату потужністю 1 млн. тонн руди на рік.
На комбінаті багато передовиків виробництва: І. А. Ян — бригадир прохідницької бригади, кавалер 3-х ступенів знака «Шахтарська слава», О. Ф. Кривенок — почесний гірник, депутат Верховної Ради УРСР, прохідник С. П. Гриценко — тричі удостоєний звання «Відмінник-шахтар» та інші. Будівельник М. Г. Баклажов нагороджений орденом Леніна.
На території селища розкопано кілька курганів з похованнями доби бронзи (III — початок І тисячоліття до н. е.) та скіфських часів (IV ст. до н. е.). Виявлено катакомбне поховання скіфського воїна IV ст. до н. е. Він лежав на щиті з окремих залізних пластин, а поряд — 39 бронзових наконечників для стріл, дерев'яний лук та два списи. Все це зберігається в краєзнавчому музеї.
- Широке
- Сухоіванівське (нині Степногірськ)
- Скельки
- Приморське
- Орлянське
- Мала Білозерка
- Кам'янське
- Балки
- Василівка
