Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

селяни громили економії, виганяли управителів, забирали хліб з амбарів, худобу, інвентар. За неповними даними, з квітня по жовтень 1917 року в Бердянському та Мелітопольському пові­тах відбулося 83 гострі конфлікти між селянами та поміщиками.

В резолюції, ухваленій 15 вересня 1917 року на загальних зборах робітників і службовців залізничних майстерень Олександрівська, трудящі вимагали, щоб уся влада перейшла до Рад.

З незаперечною вірогідністю життя ствердило ці прогнози. 26 жовтня робіт­ники і селяни запорізького краю радісно зустріли звістку про перемогу в Петро­граді Великої Жовтневої соціалістичної революції. Того ж дня більшовицький комі­тет Бердянська закликав робітників встановити Радянську владу в місті. На засі­данні Мелітопольської Ради робітничих і солдатських депутатів 26 жовтня 1917 року, що проходило під головуванням більшовика М. І. Пахомова було ухвалено резо­люцію про підтримку збройного повстання в Петрограді і передачу влади в місті Раді робітничих і солдатських депутатів. Та місцеві органи Тимчасового уряду, зокрема міська дума, вирішили не здавати влади без бою. 27 жовтня вона постанови­ла рішуче боротись з «більшовицьким повстанням». Отже, умови боротьби за владу Рад на Запоріжжі були досить складними. Напруженою виявилась боротьба робіт­ників Олександрівська, де зосередились значні сили гайдамаків. Ворожі війська переважали не лише кількісно, а й озброєнням. Міський комітет відрядив М. С. Буфетова до ЦК РКП(б). За розпорядженням Я. М. Свердлова зброю було видано в арсеналі Тули. Велику допомогу трудящим Олександрівська подали червоногвардійці Москви та Петрограда. За їх участю 2 січня 1918 року в місті було встановлено Радянську владу.

Боротьба за встановлення Радянської влади на Запоріжжі тривала з листопада 1917 до лютого 1918 року. Повсюдно переобиралися сільські та волосні Ради, земельні продовольчі комітети, ліквідовувалися волосні

земства. Керівна роль у встановленні Радянської влади на селі належала міським партійним органі­заціям, хоч вони на той час були не досить чисельними. Так, у жовтні 1917 року Олександрівська організація налічувала 200 комуністів, Мелітопольська — 207, Бердянська — 108, Великотокмацька — 109. Незважаючи на це, партійні орга­нізації розгорнули діяльну роботу по наданню допомоги селянській бідноті в очищенні Рад і земельних комітетів від куркулів, націоналістів та різного роду саботажників. У січні—лютому 1918 року Ради селянських депутатів об'єдналися з Радами робітничих і солдатських депутатів.

Партійні організації розгорнули боротьбу за створення органів радянського державного апарату на місцях, організацію загонів Червоної гвардії, встановлення робітничого контролю над промисловістю, проведення в життя ленінського Декрету про землю тощо.

Здійснення робітничого контролю на заводах і фабриках було пов'язане з ве­ликими труднощами. Так, на заводі ДЕКА в Олександрівську цей захід викли­кав шалений опір капіталістів. Рада Народних Комісарів РРФСР 21 січня 1918 року конфіскувала підприємство. Мелітопольська Рада робітничих, солдатських і селянських депутатів на початку 1918 року винесла рішення про націоналізацію ряду підприємств і млинів.

Перші кроки соціалістичного будівництва у Бердянську відзначились тим, що Рада взяла до своїх рук банки і продовольство, виникли тут загони Червоної гвардії. Рада, крім того, націоналізувала 2 заводи, встановила контроль над виробництвом.

Мобілізовуючи кошти для потреб народної освіти, охорони здоров'я, на утри­мання Червоної гвардії, допомоги безробітним тощо, органи Радянської влади на­кладали на буржуазію контрибуцію. У будинки багатіїв переселялись робітничі родини. Провадилась велика робота по здійсненню ленінського Декрету про зем­лю. На з'їзді Рад Мелітопольського повіту (21—23 січня 1918 року) було виріше­но керуватися в земельному питанні інструкцією, затвердженою Головою Ради Народних Комісарів В. І. Леніним. З'їзд зобов'язав волосні Ради негайно взяти на облік поміщицьку та надлишки куркульської землі, після чого повітовий комітет мусив розподілити її між волостями відповідно до кількості населення. IV з'їзд Рад Бердянського повіту (14—19 лютого 1918 року) прийняв рішення про конфіскацію поміщицьких маєтків і розподіл їхнього майна. 1 березня того ж року відбувся з'їзд селянських депутатів Олександрівського повіту, який схвалив дії волосних Рад по ліквідації поміщицького землеволодіння. На базі деяких по­міщицьких маєтків були створені колективні господарства і радгоспи. Велику роботу провели партійні організації, повітові і волосні Ради по допомозі хлібом робітникам Петрограда, Москви, Донбасу та північних промислових губерній країни. Протягом лютого—березня 1918 року тільки з Мелітопольського повіту відправлено 595 вагонів хліба. Під керівництвом більшовицьких організацій Ради налагоджували роботу шкіл, лікарень, клубів.