Білоцерківка — село, центр сільської Ради. Розташована за 20 км на південний схід від районного центру та за 15 км від залізничної станції Царекостянтинівка. Населення — 2050 чоловік. Сільраді підпорядковані села Тихе і Черешневе.
В селі — два колгоспи: ім. Жданова та «Схід», за якими закріплено 12,4 тис. га землі, в т. ч. орної 9,1 тис. га, саду 130 га. Основний напрям господарства — виробництво зерна та м'ясо-молочие тваринництво, зокрема вівчарство. Інку- баторио-птахівнича станція. Колгоспи села мають 20 га дзеркала ставків, де розводять рибу. На базі водоіімищ створена система малого зрошення.
Село засноване на початку XIX ст. державними селянами з слободи Білоцерківки Полтавської губернії (звідки м назва).
1905 року на загальній сходці селян білоцерківці висунули вимогу про надання політичної свободи, загального виборчого права, скликання установчих зборів. Вони усунули від влади волосного старшину, заарештували урядника. Керівників селянського виступу було кинуто до в'язниці.
1921 року виникли партійний та комсомольський осередки.
За героїчні подвиги в роки Великої Вітчизняної війни 195 білоцерківців нагороджено орденами і медалями СРСР. Льотчикові-винищувачу І. Д. Підтикану посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
В селі народився П. Ребро — відомий український поет.
За три кілометри на захід від села по річці Берді є залишки земляних бастіонів колишньої Олексіївської фортеці Дніпровської укріпленої лінії, спорудженої в 1768—1774 роках.