Преслав

Преслав — село, центр однойменної сільської Ради. Розташований в гирлі річки Обиточної за 12 км від районного центру. До найближчої залізничної станції Єлизаветівка на лінії Пологи—Бердянськ — 39 км. Населення — 2772 чоловіки.

Місцевість, де розташований Преслав, була заселеною ще в давні часи. В око­лицях села виявлено 4 поселення, а також кургани з похованнями доби бронзи (III—І тисячоліття до н. е.) та поселення скіфських часів (IV—III ст. ст. до н. ери). Починаючи з XIII ст. тут

кочували ногайські татари. В 60-х роках XIX ст. ногайці виїхали до Туреччини. На спустілі землі царський уряд переселив у 1861 році македонських болгар (403 ревізькі душі), які після втечі з-під турецького iгa тимча­сово проживали в бессарабському селі Ташбунарі (тепер с. Кам'янка Ізмаїльського району Одеської області). На місці залишеного ногайцями аулу Шекли-2 вони заснували колонію, назвавши її на честь стародавньої столиці Болгарії Преславом. Колонії, що мала 171 двір, було виділено 8874 десятини землі. Від загальної її кількості 60 десятин відрізали для церкви. Переселенці дістали деякі пільги: вони на 8 років звільнялися від сплати податків, а чоловіки, які народжувалися після 1863 року,— від рекрутчини. Для спорудження житла кожна сім'я одержала по 125 карбованців.

Протягом першого року поселенці землю не ділили, а обробляли й засівали, хто скільки міг. Восени наступного року наділено по 12 десятин орної землі на двір, решта її залишалася під толокою. Надалі кількість розорюваної землі на двір щороку збільшувалася на 2—3 десятини і вже 1886 року її припадало по ЗО десятин. Кожним двір мав наділи в 15 різних місцях. Повним господарем землі був голова сім'ї, сини до його смерті права на землю не мали, хоч при виділенні самостійного господарства батько нарізав синові (а то й кільком) частину землі в тимчасове користування. Жінки права на землю не мали. Продати землю господар міг лише комусь з членів болгарської общини.

Оскільки сім'ї колоністів зростали й ділилися, незабаром надільні господарства села мали далеко не однакову кількість землі. Проникнення торговельного капіталу в сільське господарство прискорювало класове розшарування села. За переписом 1886 року в Преславі, який був центром правління болгар у Приазов'ї, налічу­валося 267 дворів, проживало 1701 чоловік. 19 дворів вважалися посторонніми і прав на землю не мали. Це були торговці, ремісники, наймити. 60 господарств села були бідняцькими, 86 — середняцькими. Більшість з них через брак реманенту і тягла обробляли землю у супрязі чи наймом. Значну частину — 101 господарство колонії становили заможні двори. Вони разом з орендною засівали по 25—50 десятин, а ще кілька господарств — по 70 десятин землі. Всі куркульські господарства мали по 4—6 робочих коней, по 12—17 голів великої рогатої худоби, отари овець, а також по кілька плугів, букерів, жаток, машин для поливання городів тощо. Ці багатії експлуатували 23 наймити з бідняцьких родин. В Преславі культивувалися яра пшениця-арнаутка, а також озима пшениця, ячмінь, овочі. В Преславі почали роз­водити й виноград, головним чином займалися цим куркульські господарства. Ча­стину врожаю, насамперед хліб, заможні господарі збували приїжджим купцям або у Бердянську.

На початку XX ст. диференціація на селі ще більше посилилася. Це, зокрема, підтверджується відомостями про наявність тягла, інвентаря, про способи обробітку землі. 1906 року з 350 дворів понад 100 відносилися до бідняцьких, половина яких не мала ніякої худоби, решта — по одному, зрідка — двоє коней. На 131 середняцьке господарство припадало 359 коней, в той час як на 116 заможних господарств — 605 коней. 93 господарства не мали ніякого сільськогосподарського інвентаря, зате куркулі мали не тільки простий інвентар, але й складні машини. Половина госпо­дарств села змушена була обробляти землю супрягою чи наймом.

Використовуючи найману працю, куркулі експлуатували місцевих бідняків, а також сезонних наймитів, що приходили сюди з Полтавської, Харківської, Кур­ської та Орловської губерній. Деякі з них через рік-два привозили до Преслава свої сім'ї. Наживаючись за рахунок експлуатації чужої праці, куркулі скуповували землі навіть за межами повіту, перетворюючись у справжніх сільських капіталістичних хижаків.

Революційна хвиля 1905—1907 рр. докотилася й до Преслава. Доведені до від­чаю, бідняки виступали проти існуючого ладу. В червні 1905 року за відкрите вислов­лення незадоволення царською політикою був заарештований селянин М. С. Главчев. Агітаційну роботу серед селян провадили вчителі О. В. Варбанський та Д. І. Ганєв. На сільському сході восени того ж року вони закликали бідноту боротися за землю. Коли куркулі викликали загін поліції, бідняки, щоб перепинити карателям шлях, загородили вулиці боронами. Але поліцаям вдалося заарештувати обох агітаторів-учителів та відправити їх до таганрозької в'язниці. Наймити з Преслава, що працювали в поміщицькому маєтку в Оби­точному, у липні 1906 року брали участь у роз­громі того маєтку. Боротьба селян проти гно­бителів не припинялася й після придушення заворушень. Преславські вчителі І. Ніколаєв, П. Ф. Фуклєв, М. М. Тодоров організували сходки бідноти, закликали до боротьби проти царизму, розповсюджували революційну літературу.

Напередодні першої світової війни Преслав виріс у велике село, де вже було 460 дворів, проживало 3512 чоловік. Село мало 4 широкі подовжні та 8 поперечних вулиць. Там, де жили багатії, вулиці були обсаджені декоративними деревами, тротуарні доріжки посипані піском. Будинки куркулі будували з цегли і покривали черепицею виробництва місцевого заводу, який належав одному з гли­таїв. Біднота ж тулилася в халупах або землянках. Ще в гірших умовах перебу­вали наймити, особливо ті, що прийшли з інших місць. Виснажені тяжкою працею, вони влітку спали просто неба, а взимку — на горищах стаєнь чи сараїв.

У селі діяло понад 30 різних торговельних закладів — крамничок, винних ла­вок і погребів, шинків тощо. Належали вони дрібним торговцям або ж куркулям. Ширилися різні пошесні хвороби. Єдиний фельдшер, що


Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від

Преслав