Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

п'ятою частиною житла відав комунгосп. Загальна житлова площа міста в 1927 році становила 220 тис. кв. метрів, водогін мав 32 км. Населення було 60,6 тис. чоловік.

Піклування Комуністичної партії і Радянського уряду про охорону здоров'я трудящих яскраво виявилося у зростанні лікувальних закладів. 1925 року в Запо­ріжжі працювало 8 амбулаторій і поліклінік, з них 6 заводських; чотири лікарні на 185 ліжок, 2 пологові будинки на 23

Великого значення надавалось вихованню підростаючого покоління. Імперіалі­стична та громадянська війни залишили безліч дітей-сиріт, безпритульних. Радян­ська влада потбатьківськи піклувалась про них. У 1921—1923 рр. в Запоріжжі з'я­вилось 13 дитячих будинків, де виховувалося 800 дітей. Завдяки майже повній ліквідації безпритульності кількість дитбудинків до 1927 року зменшилася до дев'я­ти. На початку 1922 року було 3 дитячі садки на 178 місць. Мережа їх зростала з кож­ним роком.

Особлива увага приділялася розвиткові народної освіти. Вже наприкінці 1920 року в місті працювали: 26 початкових і семирічних шкіл, музична, драматична і художня школа. Глухонімі діти навчалися в спеціальній школі. На базі колишнього механіко-технічного училища організувався 3-річний індустріальний технікум і 2-річна механіко-технічна профшкола, вчительська семінарія стала 3-річною педа­гогічною школою. Було відкрито ще 2 професійні соціально-економічні, професій­но-технічну і ремісничу школи, жіночу профшколу, низку курсів. Через те, що в пер­ші роки Радянської влади вчителів було мало, розвиток шкільної мережі спочатку затримувався. Але вже в 1924/25 навчальному році тут працювало 4 початкові і 11 семирічних шкіл, що охоплювали 6,5 тис. учнів. При заводі «Комунар» у 1921 році організувалась перша в місті школа фабрично-заводського учнівства «Юний комунар».

Важливу роль у налагодженні роботи шкіл відіграли громадські організації. Вони допомагали вчительським колективам організовувати виховну та навчальну роботу серед учнів. У 1922 році в трьох дитячих будинках, одній трудовій і трьох професійних школах діяли комсомольські осередки. Перші піонерські організації виникли в 1922 році.

Успішно справилася партійна організація міста з ліквідацією неписьменності серед дорослого населення. В липні 1921 року в Запоріжжі створено надзвичайну комісію по ліквідації неписьменності, проведено перепис неписьменного населення, відкрито кілька шкіл та пунктів лікнепу. В 1923 році в місті організувалось товари­ство «Геть неписьменність!», на кошти якого в 1927 році працювало 6 шкіл грамоти. Міська партійна організація за допомогою комсомольської організації та проф­спілки «Робос» залучила до активної боротьби за ліквідацію неписьменності ба­гато комсомольців і вчителів. Широко розгорнулася боротьба з малописьменністю на основі розвитку семирічної та середньої освіти дорослих. 1921 року в місті від­крили перший робітничий університет і першу школу заводського учнівства, а ще через два роки — перший робітфак, вечірню робітничу школу та курси підготовки до вузів. У 1923 році в Запоріжжі відкрито перший спеціальний заклад для підго­товки спеціалістів вузького профілю — сільськогосподарський технікум. У тому ж році вузами вузького профілю стали індустріальний і педагогічний технікуми.

Вже в перші роки Радянської влади профспілки організували два десятки робіт­ничих клубів, при яких створили кілька хорових та драматичних гуртків. До роботи в них залучали професійних акторів, молодих аматорів сценічного мистецтва. Влітку 1921 року ці клуби об'єднались у три великі. Базовим став клуб металістів. При клубі розгорнув роботу перший у місті народний університет, у якому навча­лося 350 чоловік, у т. ч. 294 робітники, 40 червоноармійців і 16 селян. Незабаром у місті відкрилось ще сім робітничих клубів. Значну час­тину грошей, одержаних від платних концертів, вони пе­редавали до кас допомоги голодуючим. Створену 1920 року народну школу живопису в 1923 перетворено на художньо-промислову школу (з відділенням кераміки). Вихованцями школи були заслужений діяч мистецтв РРФСР П. Мальцев, народний художник УРСР С. О. Григор'єв та інші відомі митці. Пізніше (в 1939 р.) виникла художня студія живопису і скульптури при міському палаці піонерій.

За роки довоєнних п' ятирічок Запоріжжя стало великим індустріальним містом. Виключно велика роль у цьому нале­жала спорудженню Дніпрогесу ім. В. І. Леніна та металурігійного комплексу заводів.

7 лютого 1927 року за постановою Раднаркому СРСР організувалось Управ­ління головного інженера Дніпровського будівництва, яке очолили О. В. Вінтер, Б. Є. Веденєєв, П. П. Роттерт. 8 березня 1927 року на будівельний майдан­чик Дніпрогесу вийшли перші грабарі, теслярі, а через тиждень прогриміли скельні вибухи — розпочався штурм Дніпра.

З початком будівництва в Запоріжжя з усіх кінців Радянського Союзу почали прибувати будівельники. 1928 року на Дніпробуді працювало понад 20 тис. чоловік. Здебільшого це були селяни, які не мали ні освіти, ні кваліфікації тому тисячі з них сіли за парти, щоб на різноманітних курсах і в школах здобути освіту та оволодіти будівельними професіями.