М. Сухо доловим та архітекторами Б. І. Приймаком і В. О. Ладним. Тут є пам'ятники Ф. Е. Дзержинському, С. М. Кірову, видатному металургові країни А. М. Кузьміну й академікові О. В. Вінтеру, монумент М. І, Глінки, горельєф Т. Г. Шевченка. Споруджено також обеліск бійцям грудневого збройного повстання 1905 року та пам'ятник воїнам, що брали участь у визволенні Запоріжжя від німецько-фашистських загарбників, а також пам'ятник чекістам.
Велику увагу трудящих, зокрема численних гостей міста, привертають обласний історико-краєзнавчий музей, острів Хортиця, надзвичайний
Масового розвитку набули тут фізкультура і спорт. 250 спортивних організацій об'єднують понад 80 тис. спортсменів. Тут виховано 355 майстрів спорту, в т. ч таких прославлених спортсменів, як Л. Жаботинський. У місті споруджено 10 стадіонів, 48 футбольних полів, 13 спортивних залів.
Заслужену повагу та високий авторитет серед трудящих міста здобула міська Рада депутатів трудящих. Обрана 12 березня 1969 року, Рада 11-го скликання налічує 500 депутатів, серед яких — 240 робітників промисловості, транспорту, будівництва, ударників комуністичної праці. 466 жителів беруть активну участь у роботі постійних комісій при міськраді, примножують славні традиції рідного міста.
Серед обранців народу до верховних органів влади, зокрема Верховної Ради Союзу РСР, є прославлений сталевар «Дніпроспецсталі» Герой Соціалістичної Праці Д. Ф. Галушка, заслужений металург У РСР, начальник прокатного стана тонколистового цеху «Запоріжсталі» П. О. Гуменюк-Грицай, секретар ЦК КП України О. А. Титаренко; 7 чоловік від міста обрано депутатами Верховної Ради УРСР.
Прекрасне сьогоднішнє міста Запоріжжя, ще кращим буде воно в недалекому майбутньому. Спроектовано будівництво великого житлового району на 350 тис. мешканців на правому березі Дніпра. Наприкінці 1969 року стали до ладу перші десятки багатоповерхових будинків. Острів Хортиця стане в центрі міста. Він не буде забудовуватись, а залишиться місцем відпочинку трудящих. Уряд Української РСР оголосив Хортицю державним історико-культурним заповідником. Тут створюється великий архітектурно-меморіальний комплекс, що відбиватиме історію славетного запорізького козацтва.
Змінюється, удосконалюється архітектурне обличчя міста. В його різних районах вже виросли 9—12-поверхові будинки. У 1970 році, у дні 200-річного ювілею міста, стали до ладу величні споруди Палацу культури трансформаторного заводу, цирку тощо.