Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

Але мирний перепочинок тривав недовго. Знову підводили голову вороги. Ще в березні, а потім і в травні 1919 року на бердянському рейді з'явились англо-фран- цузькі кораблі. їх спроби висадити десант були безуспішними. У травні почалися широкі наступальні операції денікінських військ. Для боротьби з ворогами бердян­ські більшовики створили комуністичний полк, яким командував Залмаєв. З цією ж метою вони об'єднали розрізнені партизанські групи навколишніх сіл та Ногайська в партизанський загін під командуванням Г. 3. Голика.

8 червня 1919 року Бердянськ захопили денікінські війська. Денікінці погра­бували місто, влаштовували облави, щоб поповнити свою армію «добровольцями», переслідували радянських активістів. Щоб активізувати діяльність більшовицького підпілля, Зафронтове бюро ЦК КП(б)У надіслало на початку липня до Бердянська 18 комуністів.

Протягом вересня— жовтня місто перебувало в руках махновців, які діяли в тилу денікінських військ. Внаслідок переможного наступу і розгрому наприкінці 1919 ро­ку головних сил Денікіна Латиський кавалерійський полк Червоної козачої бригади з кінної групи В. М. Примакова 7 січня 1920 року визволив Бердянськ.

Повітовий ревком і міська партійна організація (секретар А. Кулаков), що об'єд­нувала 140 комуністів, зосередили головну увагу на поповненні бійцями червоноар- мійськізх частин, створенні частини особливого призначення та організації сторожо­вого батальйону, до складу якого ввійшло 60 комуністів, подбали і про постачання червоноармійців продовольством, обмундируванням та озброєнням, а також про орга­нізацію харчування голодуючих сімей робітників' та червоноармійських родин.

При наближенні наприкінці липня 1920 року врангелівців значна частина бер­дянських робітників взяла в руки зброю і вирушила на захист міста. 21 липня парт- ком та ревком організували масовий суботник — вантажили вугіллям ешелон з 47 вагонів, призначений для відправки в Москву. В суботнику взяло участь близь­ко 5 тис. робітників. Під артилерійським обстрілом ворога вони зуміли відправити ешелон уже тоді, коли врангелівці вдерлися до міста.

Протягом серпня—вересня 1920 року точилися запеклі бої з врангелівцями за місто, в яких брали участь червоноармійські частини 40-ї Богучарської дивізії 13-ї армії, партизанський загін Г. 3. Голика, частини особливого призначення під командуванням С.І. Кари і А. Д. Бендельстона та сторожовий батальйон. Остаточно місто визволили 27 жовтня 1920 року частини 1-ї бригади 2-ї Донської стрілецької дивізії.

Відразу ж після визволення Бердянська з участю військових частин було ство­рено міський ревком та відроджено міський партосередок, до міста повернувся з ева­куації повітовий ревком. 5 листопада було створено повітовий партійний комітет, розпочали роботу його відділи. На той час у місті налічувалося 60 членів партії. Протягом двох місяців на підприємствах і в радянських установах створено 21 парт­осередок, а кількість комуністів зросла до 200. Почала виходити газета «Известия» — орган повітового парткому та ревкому.

Революційний ентузіазм трудящих зростав з кожним днем. З нагоди перемоги Червоної Армії в Криму відбувалися багатолюдні мітинги робітників і червоноармій­ців. Задоволення трудящих викликали турботи парткому та ревкому про нормалі­зацію життя міста, забезпечення робітників і червоноармійських родин продо­вольством. Але 12 грудня на місто налетіла банда Махна. Близько ста комуністів, комсомольців, радянських активістів та червоноармійців загинуло в нерівному жорстокому бою. Серед них — голова повітового ревкому Т. М. Міхелович і ще 10 комуністів. Про становище міста після триденного розгулу бандитів свідчить доповідна записка секретаря повітового парткому: «16-го стали до роботи. Грошей ні копійки. Всі каси зірвані, машинки друкарські забрані або розбиті. Палива немає. Будинки без шибок. Необхідно негайно прислати грошові знаки. Інакше відновити нормальне життя міста неможливо. Паперу немає. Газети не виходитимуть».

Рівно через місяць після першого наскоку на місто налетіла ще одна банда мах­новців. Бандити зарубали 90 червоноармійців, 8 комуністів. У зв'язку з бандит­ськими наскоками комуністи та комсомольці міста перейшли на казармений стан. У цей час у Бердянську налічувалося 8 партійних осередків, що об'єднували 70 чле­нів і 23 кандидати у члени партії, та 2 комсомольські осередки. В таких умовах зібралася перша бердянська повітова партійна конференція, яка накреслила заходи по боротьбі з бандитизмом та по зміцненню Радянської влади у місті і селах повіту. Було обрано новий склад повітового парткому на чолі з М. Никоновим.