Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

широко відомі хірурги Г. К. Добросердова, О. Я. Мелай, П. Л. Дмитрук, та інші. Головний лікар міста Й. Й. Гесик удостоєний звання заслуженого лікаря УРСР і нагородже­ний орденом «Знак Пошани».

Бердянськ широко відомий як курортне місто. Санаторії «Бердянськ» і «Азов», дві дитячі здравниці — добре обладнані лікувальні заклади з кваліфікованим ме­дичним обслуговуванням. Великою популярністю користуються 3 будинки відпо­чинку, профілакторії заводу «Азовкабель»

Зростає і удосконалюється мережа шкіл. У 1969/70 навчальному році в 11 масо­вих середніх, музичних, вечірніх та заочних, а також 4 восьмирічних і 5 початкових школах навчалося 14 тис. учнів і працювало 600 вчителів. Серед них чимало майстрів педагогічної справи: заслужені вчителі школи УРСР — О. Д. Хоминська, В. А. Ру- дик; є багато відмінників народної освіти, 5 педагогів відзначені орденами й ме­далями.

У жовтні 1943 року відновилися заняття в педагогічному інституті. 1969/70 на­вчального року на стаціонарі й заочному відділі інституту навчалося 2,6 тис. сту­дентів. Майбутніх педагогів озброювали знаннями професор В. П. Портянко, шістнадцять кандидатів наук, понад 300 спеціалістів. Близько тисячі юнаків і дівчат здобували освіту в машинобудівному технікумі, фельдшерській школі, медичному училищі та технікумі виноградарства. У шести училищах системи профе­сійно-технічної освіти навчалося близько 2,5 тис. молоді.

В Бердянську є 14 клубів, 3 палаци культури, 5 державних кінотеатрів, 70 кі­ноустановок; у гуртках художньої самодіяльності беруть участь 5 тис. чоловік. Президія Укрпрофради присвоїла звання народних 5 самодіяльним художнім ко­лективам. Бердянці добре знають директора Будинку культури ім. Калініна, заслу­женого працівника культури УРСР М. Г. Таратонова, викладача музичної школи В. П. Сваричевську, заслуженого працівника культури УРСР балетмейстера А. К. Саркисяна, бібліотекаря Л. Ф. Таратонову, народних умільців О. І. Куншенка і С. Нікітіна.

У фондах обласного художнього музею ім. Бродського — 880 творів живопису, графіки, скульптури. У місті створено музей сім'ї Ульянових. Багаті експозиції краєзнавчого музею привертають увагу тисяч відвідувачів.

До послуг трудящих міста — 66 бібліотек, книжковий фонд яких перевищив 1,2 млн. томів. Щодня до міста надходить 72 тис. примірників газет, щомісяця — 79 тис. примірників журналів.

Активно працює організація товариства «Знання», яка налічує понад тисячу членів. Вони читають близько 8 тис. лекцій на рік. При товаристві успішно працюють 4 народні університети: технічних знань і передового досвіду, здоров' я, педагогічних знань, пропаганди радянського права. Ними охоплено 1,1 тис. чоловік.

Сприятливі умови створені для занять фізкультурою і спортом. В місті є два стадіони, сім спортивних залів. Працює дитяча спортивна школа, яку 1969 року від­відувало 450 чоловік. Сотні бердянців відвідують секції морського та парашутного клубів. Підготовлено 18 майстрів спорту, 307 спортсменів першого розряду, 5 спортс­менів стали чемпіонами України 1969 року, 3 — призерами Спартакіади народів СРСР.

З історією Бердянська тісно пов'язане життя багатьох видатних діячів. Уродже­нець міста — О. О. Галкін, нині відомий фізик, член-кореспондент АН УРСР. Він сконструював унікальні низькотемпературні радіоспектрометри і пристрої для до­слідження ядерного магнітного резонансу. Уродженцем Бердянська є Т. А. Зінь- ківський (1861—1891)— український письменник, автор прозових, поетичних, публі­цистичних і літературно-критичних творів, виданих в 2-томах під назвою «Писання». У місті народився І. І. Бродський (1884—1939) — видатний художник, пер­ший президент Академії художеств СРСР, учень і друг І. Ю. Рєпіна. Він автор портретів В. І. Леніна, багатьох полотен на революційну тематику. Український радянський етнограф і письменник В. Г. Кравченко (1862—1945) народився в сім'ї бердянського робітника. Він записав велику кількість зразків народної поетичної творчості різних жанрів, є автором збірки оповідань «Буденне життя». О. Г. Сластіон (1855—1933) — відомий український художник, мистецтвознавець і етнограф — теж народився в Бердянську. Навчався у петербурзькій Академії мистецтв, створив серію ілюстрацій до поеми Т. Шевченка «Гайдамаки», галерею портретів українських кобзарів, автор картин «Маруська», «На Січ», «На жнивах». Особливу цінність мають дослідження Сластіона про творчість українських кобзарів. Д. М. Мова (справжнє прізвище Петров) — український співак і драматичний актор — теж з Бердянська. З містом пов'язане й ім'я О. П. Грядунової (народилася 1902 року) — українського майстра народного декоративного розпису на кераміці. Її твори з успіхом експону­валися на республіканських, всесоюзних та зарубіжних виставках народного і деко­ративного мистецтва.

У Бердянську в різні часи побували поет В. А. Жуковський, письменники В. Г. Короленко, К. Г. Паустовський, М. О. Островський, В. П. Бєляєв. 1911 року майже три місяці тут лікувалися мати та сестра В. І. Леніна — Марія Олександрівна та Ганна Іллінічна Ульянови, з якими, перебуваючи за кордоном, листувався Воло­димир Ілліч.

На початку 1969 року пленум міського комітету партії схвалив план розвитку Бердянська на майбутні роки, яким охоплено широке коло питань щодо організації виробництва і праці, розвитку техніки і технології, культурно-масових заходів,, охорони здоров'я, підвищення народного добробуту, житлово-комунального будів­ництва, побуту і відпочинку, підготовки кадрів, ідеологічної роботи тощо.

Розширюється будівництво нових та реконструкція існуючих підприємств. Згідно з генеральним планом розвитку Бердянська триває подальша його забудова, молодіють старі квартали міста.