завданнями і будівельники, які за чотири роки здали в експлуатацію понад 70 промислових комплексів, 1730 тис. кв. метрів житла і ряд інших об'єктів соціально-культурного та побутового призначення.
Для піднесення і дальшого розвитку суспільного виробництва особливо велике значення має перехід на нову систему планування і економічного стимулювання. На кінець 1969 року на нові умови роботи переведено 78 проц. усіх промислових підприємств області, на долю
У 1967 році обсяг промислового виробництва порівняно з 1913 роком зріс у 324 рази. В суспільному розподілі праці Запоріжжя виступає головним чином як область якісної металургії і машинобудування. За роки соціалістичного будівництва тут створено потужні, оснащені найновітнішою технікою підприємства чорної і кольорової металургії. У Запорізькому індустріальному комплексі їм належить провідна роль. У 1968 році на них припадало 41,7 проц. всієї валової промислової продукції області. Провідними підприємствами чорної металургії, що мають союзне значення, є «Запоріжсталь» ім. Г. К. Орджонікідзе і «Дніпроспецсталь» ім. А. М. Кузьміна. У комплекс металургійних підприємств входять також Запорізький завод феросплавів та завод вогнетривів. Кольорову металургію представляють Дніпровський алюмінієвий завод ім. С. М. Кірова, Дніпровський електродний завод, Дніпровський титаномагнієвий завод.
Друге місце в галузевій структурі промисловості області належить машинобудуванню — на його долю припадало в 1968 році 32,3 проц. промислової продукції області. Машинобудування — одна з найстаріших галузей промисловості на Запоріжжі. Воно зародилось ще в минулому столітті. Та справжнього розвитку і спеціалізації набуло в роки соціалістичної індустріалізації. Тут виробляються мікролітражні автомобілі «Запорожець», найбільші в країні силові трансформатори, різні верстати, різноманітна кабельна продукція, автомобільні мотори, дизелі, сільськогосподарські машини, холодильне обладнання, гідравлічні насоси, пральні машини, різальні та вимірювальні інструменти тощо. Хімічна промисловість представлена одним з
найбільших на Україні заводів — Запорізьким коксохімічним, який, крім коксу, випускає десятки видів хімічної продукції, зокрема, добрива для сільського господарства. У Бердянську працює нафтомаслозавод. У комплексі важкої індустрії важливе місце посідає промисловість будівельних матеріалів. Особливо швидко розвивалася вона у роки семирічки та поточної п'ятирічки. Це зумовлено зростаючим обсягом народногосподарського і житлового будівництва. Енергетичну базу області становить електроенергія Дніпрогесу ім. В. І. Леніна та інших електростанцій системи «Дніпроенерго». В області розвинута легка і харчова промисловість, зокрема виробництво одягу, взуття, меблів та інших товарів народного споживання, а також борошна, м'яса, молока, риби, консервів тощо. Найбільші підприємства легкої промисловості розташовані в Запоріжжі, Мелітополі, Бердянську, Токмаку, Гуляйполі, Василівці, Оріхові, Молочанську.
Високими темпами розвивається на Запоріжжі транспорт. Експлуатаційна довжина залізниць загального користування становить 936 км. Найважливішими залізничними магистралями, що проходять на території області, є Москва-Сімферополь, Запоріжжя-Волноваха, Запоріжжя-Бердянськ, Царекостянтинівка-Федорівка-Каховка. Велике шляхове будівництво розгорнулось в області у післявоєнний період. Понад 7 тис. км дорівнює протяжність автомобільних шляхів — у т. ч. 3200 з твердим покриттям. Важливе транспортне значення має Дніпро, на який припадає велика частина вантажообороту, та Азовське море (порт Бердянськ). Запоріжжя зв'язане повітряними лініями з багатьма містами країни, в т. ч. з столицею нашої Батьківщини Москвою та столицею республіки — Києвом.
Запоріжжя вносить вагомий вклад у створення матеріально-технічної бази комунізму в нашій країні. Промисловість області посідає значне місце в економіці Української РСР, зокрема дає понад 10 проц. виробництва чавуну, забезпечує 45 проц. потужностей всієї країни силовими трансформаторами, виготовляє 60 проц. морських і 50 проц. кабелів далекого зв'язку, третину споживаних країною абразивних виро бів. Металургійні підприємства дають понад 30 проц. союзного виробництва нержавіючої і майже половину шарикопідшипнйкової сталі, четверту частину холодно- і катаного сталевого листа тощо. Область постачає в усі кінці Радянського Союзу чорні та кольорові метали, трансформатори і високовольтну апаратуру, холодильні установки і мікролітражні автомобілі, вогнетриви і феросплави, дизелі і компресори, скрепери і верстати, сільськогосподарські машини та багато іншої продукції. З сусідніх областей України і братніх республік на Запоріжжя йдуть залізна і марганцева руда, боксити, вугілля, мідь, ліс, продукти хімії тощо.
Братське співробітництво і взаємодопомога зблизили колективи багатьох підприємств Запоріжжя, Бердянська, Мелітополя, Токмака та інших міст з робітничими колективами різних підприємств країни.
Промислове Запоріжжя робить вагомий внесок в економічне співробітництво Радянського Союзу з країнами соціалістичного табору. В експортних поставках до соціалістичних країн беруть участь 34 промислові підприємства області. Звідси йде понад сто видів продукції, у т. ч. чавун, сталь, кокс, алюміній, прокат, дизелі, компресори, скрепери, холодильні установки, трансформатори, кабель тощо. Загалом підприємства області експортують свою продукцію до 68 країн світу.
Заводи «Запоріжсталь», «Дніпроспецсталь», трансформаторний, абразивний комбінат, бердянський Першотравневий завод сільськогосподарських машин, Токмацький дизелебудівний ім. Кірова та багато інших передали соціалістичним країнам технічну документацію на виготовлення окремих видів продукції. Немає такої соціалістичної країни, де б не побували висококваліфіковані спеціалісти запорізьких підприємств для подання братньої допомоги, а також з метою ознайомлення із зарубіжною технікою, технологією і організацією виробництва. В свою чергу спеціалісти багатьох соціалістичних країн приїжджають до Запоріжжя, щоб ознайомитись з технікою і передовим досвідом колективів промислових підприємств. Давня