Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

Боротьба за виконання семирічного плану розвитку народного господарства народжувала нові, вищі форми соціалістичного змагання. Робітники Запоріжжя активно включились у рух за комуністичну працю. Першою підхопила цей рух бригада сталеварів заводу «Запоріжсталь», очолена І. А. Кайолою. Її наслідували металурги, будівельники, енергетики Запоріжжя, машинобудівники Мелітополя, Бердянська, Токмака. Незабаром в області вже налічувалось 300 бригад, дільниць і змін, які боролись за почесне звання колективів

Зростання комуністичної свідомо­сті трудящих яскраво виявилось у слав­них ділах послідовників знатної пря­дильниці Валентини Гаганової. Близько 400 передовиків промисловості і сіль­ського господарства області пішли на відстаючі ділянки виробництва, щоб підняти їх до рівня передових. Одним з перших перейшов працювати у відстаю­чу бригаду старший вальцювальник тонколистового цеху заводу «Запоріж­сталь» А. І. Волков. На кінець 1960 року очолена ним бригада не тільки ліквідувала заборгованість, яка утво­рилася внаслідок невиконання плану попередніх років, а й виробила понад план 3970 тонн сталевого листа.

Серед підприємств і закладів куль­тури, які першими на Запоріжжі за­воювали у 1961 році почесне звання колективів комуністичної праці, були Дніпрогес ім. В. І. Леніна, Бердянська і Мелітопольська трикотажні фабрики, залізнична стан­ція Пологи та інші.

З новою силою розгорнувся рух за комуністичне ставлення до праці під час підготовки до XXII з'їзду КПРС. Ширився він і в подальші роки. У 1965 році цим рухом на Запоріжжі було охоплено 350 тис. чоловік. Дедалі ширше впроваджува­лись у життя громадські засади. У 1965 році в радах і бюро економічного аналізу, конструкторських бюро брало участь близько 2-х тис. інженерно-технічних праців­ників і новаторів виробництва.

Підсумки виконання рішень Жовтневого (1964 року) та наступних Пленумів, а також завдань семирічного плану були підбиті в лютому 1966 року на XIV облас­ній партійній конференції у звітній доповіді першого секретаря обкому О. А. Титаренка, нині члена Політбюро ЦК КП України, секретаря ЦК КП України.

Велика організаторська робота комуністів, трудовий героїзм, творча натхненна праця робітників зробили свою велику справу. Вже 1963 року досягнуто рівень виробництва, запланований на кінець семирічки. В цілому ж семирічний план по валовій продукції область виконала достроково — 18 жовтня 1965 року. Обсяг її за 7 років збільшився на 108 проц., а основні виробничі фонди за цей час зросли на 89 проц. Колективи підприємств машинобудування та електроенергетики разом з науково-дослідними інститутами створили 335 видів нових машин, устаткування, агрегатів; підприємства місцевої промисловості освоїли виробництво 250 нових виробів народного споживання.

За роки семирічки реконструйовано і значно збільшено потужність двох домен­них печей «Запоріжсталі», введено в дію нові цехи на багатьох заводах Запоріжжя,

Бердянська і Мелітополя. За­порізький автомобільний завод «Комунар», створений на базі комбайнового, та Мелітополь­ський моторобудівний завод, який виготовляє мотори для автомобіля «Запорожець», фак­тично стали -Новими підприєм­ствами. Одним з важливих під­сумків семирічки на Запоріжжі є те, що промисловість тут швидко розвивалась не тільки в обласному центрі, айв інших містах області. Справжніми про­мисловими центрами, крім За­поріжжя, стали Мелітополь, Бердянськ, Токмак.

У Мелітополі працює десять машинобудівних заводів, а всього — 34 підприєм­ства, які випускають понад 150 назв різних виробів. Серед них — холодильники і компресори, які продаються у нас та за рубежем.

Бердянськ у післявоєнні роки став містом електротехнічної, машинобудівної, хімічної, харчової та легкої промисловості. Продукцію бердянців знають в усіх республіках Радянського Союзу, вона експортується більше як до 40 країн світу. Збудовані нові підприємства в Оріхові — «Орсільмапт», у Василівці — взуттєву фабрику. 1964 року почалось будівництво залізорудного комбінату на Білозерському родовищі, розвіданому в післявоєнні роки. За неповними даними родовище має мільярди тонн високоякісної руди, яка за концентрацією заліза (65—70 проц.) не має собі рівних серед родовищ країни.

Ще величніші перспективи розвитку економіки, науки і культури в області відкрили директиви по п'ятирічному плану розвитку народного господарства СРСР на 1966—1970 рр., прийняті XXIII з'їздом КПРС. На зборах Запорізького обласного партійного активу, які відбулися 14 квітня 1966 року, було всебічно обговорено доповідь першого секретаря обкому КП України М. М. Всеволожського «Про під­сумки роботи XXIII з'їзду КПРС та XXIII з'їзду КП України і завдання обласної партійної організації» тк накреслено програму дальшого поліпшення керівництва всіма ланками господарства.