Бойовим помічником обласної партійної організації є комсомол, який об'єднує у своїх лавах понад 158 тис. юнаків і дівчат. За участю комсомольців і молоді в області зведено чимало ударних комсомольських будов, багато клубів, будинків культури, кінотеатрів, освоєно чимало цілини, побудовано шахту в Донбасі тощо.
Піднесення рівня суспільно-політичного життя яскраво виявляється у широкому залученні населення до діяльності в Радах депутатів трудящих. У березні 1969 року до місцевих Рад області обрано понад 12 тис. депутатів. Однією з організаційних форм, що зміцнюють зв'язок
Багато нового з'явилося і в діяльності професійних спілок — найбільш масової організації трудящих, яка на Запоріжжі в 1969 році об'єднувала 725 тис. чоловік. В ході змагання за комуністичне ставлення до праці значно зросла активність трудящих. На громадських засадах в радах і бюро економічного аналізу, конструкторських бюро і бюро технічного нормування бере участь близько 2 тис. інженерно- технічних працівників і новаторів виробництва та в постійних виробничих нарадах понад 40 тис. трудящих. У розв'язанні організаційно-технічних проблем, які- виникають на виробництві, чимала роль належить раціоналізаторам і винахідникам, яких у 1968 році було понад 75 тис. чоловік.
Поряд з розвитком економіки обласна партійна організація, Ради депутатів трудящих, профспілкові та комсомольські органи виявляють постійне піклування про зростання добробуту трудящих, яке відбувається насамперед за рахунок підвищення заробітної плати, скорочення і скасування податків та за рахунок
розширення громадських фондів споживання. Велика увага приділяється житловому будівництву як одній з найважливіших проблем піднесення добробуту народу. В післявоєнні роки тільки за рахунок державних та кооперативних вкладень побудовано 6,6 млн. кв. метрів житла. Крім того, в селах і містах колгоспниками, робітниками та службовцями споруджено 132 тис. індивідуальних житлових будинків. Виросли нові житлові райони в Запоріжжі, повністю відбудовано Бердянськ, реконструйовано міста Мелітополь, Токмак, Пологи, Оріхів, Василівку, Молочанськ, Кам'янку- Дніпровську, Гуляйполе, Вільнянськ. На карті області з'явилося нове місто — Дніпрорудне.
Велике значення для піднесення добробуту трудящих, дальшого зміцнення прин- ципу матеріальної заінтересованості мало впорядкування і підвищення заробітної плати, яка з 1958 по 1965 рік серед робітників і службовців зросла на 24 проц. Усі колгоспи області перейшли на грошову оплату праці, причому місячна зарплата зросла до 85—130 крб. Свідченням піднесення життєвого рівня трудящих є постійне зростання товарообороту, який з 1960 по 1967 рік зріс на 71 процент.
Багато уваги приділяється поліпшенню охорони здоров'я трудящих. Нині в області налічується з розрахунку на 10 тисяч чоловік населення — 26 лікарів і 104 лікарняні ліжка. Великого розвитку набула мережа дошкільних дитячих закладів. Неухильне зростання матеріального і культурного рівня, поліпшення медичного обслуговування забезпечили зниження серед захворювань населення. В Бердянську і Кирилівці діють відомі грязеві та кліматичні курорти, розташовані на Азовському морі. Всього в області діє 14 санаторіїв та понад 50 оздоровчих баз. За багаторічну сумлінну працю в органах охорони здоров'я 12 чоловікам присвоєно звання заслуженого лікаря УРСР.
Важлива роль у дальшому піднесенні культури радянських людей, у вихованні нової людини — будівника комуністичного суспільства — належить загальноосвітнім школам, професійно-технічному навчанню, середнім спеціальним і вищим учбовим закладам. У 1961 році в області завершено перехід до обов'язкового восьмирічного навчання. Органи народної освіти за допомогою партійних організацій і місцевих Рад депутатів трудящих провели велику роботу по дальшій всебічній політехнізації навчання. Зросла роль піонерських та комсомольських організацій, позашкільних дитячих закладів. У 1968/69 навчальному році різними видами навчання було охоплено 379 тис. чоловік. У 1168 загальноосвітніх школах і школах робітничої та сільської молоді 16,6 тис. вчителів виховували і навчали 310 тис. учнів. У 39 училищах і школах професійно-технічної освіти оволодівають професіями близько 15 тис. юнаків і дівчат. У багатотисячному вчительському колективі — сотні майстрів педагогічної справи, 86 з них має звання заслуженого вчителя школи УРСР.
На Запоріжжі тепер працюють 6 інститутів. У 1968/69 навчальному році у вищих учбових закладах області навчалося 27 тис. студентів. 25 середніх спеціальних навчальних закладів, у яких в 1968/69 навчальному році здобували професію 26,5 тис. чоловік, випускають фахівців багатьох спеціальностей.
У народному господарстві області працює понад 48 тис. спеціалістів з вищою та 72 тис. з середньою освітою. Тут є 23 науково-дослідні і проектні установи. Вчені у співдружності з інженерно-технічними працівниками здійснили чимало досліджень, які мають велике народногосподарське значення, 48 з них удостоєні Ленінських і Державних премій.
Після війни відбудовувались і будувались заново заклади культури: театр, клуби, палаци культури, кінотеатри, бібліотеки. Колектив обласного музично-драматичного театру ім. Щорса, головним режисером якого багато років був видатний майстер сцени — народний артист СРСР В. Г. Магар, здійснив чимало цікавих постановок. Широке визнання глядачів дістали вистави: «Щорс» Ю. Дольд-Михайлика, «Порт-Артур» О.