Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

15 квітня повітова партійна конференція, а 22 квітня загальні збори міської партійної організації обговорили рішення VIII з'їзду партії і повністю їх підтримали.

Водночас відбулися збори членів Спілки молоді, які прийняли рішення про пере­йменування організації на Комуністичну спілку молоді. Комсомольська організація відкрила клуб, названий іменем К. Лібкнехта. У травні 1919 року конференція міської комсомольської організації

Зусиллями відділу народної освіти, комуністів та комсомольців у місті відно­вили діяльність більшість шкіл, театр, кінотеатр, розгорнули роботу літній театр, міський клуб, названий іменем Карла Маркса, бібліотека. Міський клуб організу­вав народний університет, музичну і художню студії, кілька шкіл грамоти для до­рослих.

Тоді ж міська партійна організація, яка об'єднувала понад 100 комуністів і 75 співчуваючих, створила 1-й комуністичний батальйон, до якого ввійшли комуністи й комсомольці міста. Командиром батальйону став місцевий комуніст К. С. Пирогов, комісаром — А. Я. Дагін.

У другій половині червня 1919 року денікінці знову захопили Мелітополь. В розпорядження партійного підпілля, яке було залишене в місті, Зафронтбюро ЦК КП(б)У відрядило 11 комуністів. Діяла також підпільна комсомольська органі­зація. Об'єднані єдиним керівництвом, підпільники провадили агітаційну роботу серед населення, здійснювали диверсії на залізниці, допомагали сім' ям червоноармійців.

11 січня 1920 року 42-а стрілецька та 46-а Катеринославська стрілецька дивізії визволили Мелітополь від денікінців. За допомогою представників Реввійськради 13-ї армії відновили роботу органи Радянської влади, партійні та комсомольські організації. З фронту надходили ешелони з пораненими та хворими червоноармійцями. Ревком терміново організував госпіталі та забезпечив їх усім необхідним. Було створено надзвичайну комісію по паливу. Населення залучалося до участі в комуністичних суботниках по впорядкуванню міста, боротьбі із сніговими замета­ми на залізниці тощо.

Повітова партійна конференція, яка відбулась у січні 1920 року, накреслила заходи по боротьбі з розрухою, голодом і висипним тифом. Делегати надіслали листа В.І. Леніну, в якому запевнили, що комуністи Мелітопольщини й далі будуть в аван­гарді боротьби за виконання його настанов.

Під час наступу армії Врангеля в Мелітополі перебували Кримський ревком та Тимчасове бюро Кримського обласного комітету РКП(б), членом яких був брат В І. Леніна — Д. І. Ульянов. Він керував продовольчою справою і охороною здо­ров'я трудящих, а під час наступу білогвардійців забезпечував евакуацію поранених та хворих червоноармійців.

З наближенням врангелівців у червні 1920 року міський партійний комітет сфор­мував комуністичний загін під командуванням міськвоєнкома І. С. Йочко-Вакулепка. Загін вирушив на допомогу частинам Червоної Армії і вступив у бій з біло­гвардійцями поблизу села Мордвинівки. Та сили були нерівні, 9 червня врангелівці захопили Мелітополь.

Внаслідок пошкодження залізничного моста на підступах до міста, бронепоїзди «Радянська Росія», «Грім», «Радянська Латвія», «Карл Маркс», «Лейтенант Шмідт» та інші, якими командував А. В. Полупанов, були відрізані від основних частин Червоної Армії й опинилися без продовольства, води та вугілля. Протягом десяти діб загін мелітопольських залізничників, до складу якого входили члени комсомоль­ської організації станції Мелітополь на чолі з більшовиками X. Г. Шиповим та Г. Г. Шульгою, працював під ворожим вогнем, відбудовуючи залізничний міст. Зав­дяки героїзму, виявленому комуністами і комсомольцями, бронепоїзди вирвалися з оточення і продовжували бої проти ворога на лінії Мелітополь—Олександрівськ.

У тилу врангелівців діяв партизанський загін під командуванням начальника повітової міліції Ф. П. Хімича. На початку жовтня він налічував близько 250 бійців; базуючись у дніпровських плавнях, партизани завдавали відчутних ударів білогвар­дійцям. Підпільна більшовицька група, яка діяла на станції Мелітополь, чинила диверсії, виводила з ладу паровози, вагони, руйнувала залізничну колію тощо.

Врангелівці перетворили Мелітополь на один з своїх опорних пунктів. Жорстокі бої за його визволення точилися з середини липня до кінця жовтня. В цих боях були розгромлені найдобірніші частини врангелівської армії. В ніч на ЗО жовтня 1920 року 5-а кавалерійська дивізія з групи Н. Д. Каширіна перейшла в рішучий наступ. Вранці вона вела бій безпосередньо за місто. 25-й і 26-й полки 1-ї кавалерійської бригади під командуванням комбрига Воронова та 29-й полк Третьої кавалерійської бригади визволили від ворога передмістя, а 27-й і 28-й полки 2-ї кавалерійської бри­гади — місто. Вони захопили багато складів з продовольством, зброєю і боєприпа­сами. 2 листопада у місті відновив роботу повітовий ревком.