Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

Незважаючи на арешти, виступи робітників тривали й далі. Слідом за робіт­никами під впливом більшовицької агітації до боротьби за свої права включалися ремісники — ковалі, столяри, шевці, пекарі. На багатолюдній сходці, яка відбу­лася на околиці міста в квітні 1905 року, розповсюджувалися листівки з політичними закликами до солідарності з революційними виступами російського пролетаріату.

Зростання революційного руху в Мелітополі викликало серйозні побоювання уряду, який, за згодою царя, 22 квітня 1905 року оголосив місто в стані «посиленої охорони». Мелітополь був першим містом у губернії, до якого самодержавство вжило таких суворих заходів.

Після III з'їзду РСДРП більшовики Мелітополя зміцнили свої зв'язки з біль­шовицькою газетою «Пролетарий», які здебільшого здійснювалися через листування з Н. К. Крупською і М. І. Ульяновою. У місті, в підпільній друкарні соціал-демократичної організації, були надруковані звернення до робітників і селян: «До робітників заводу Классена», «На шляху до соціалізму», «До робітників депо», «Чому ми гово­римо: „Геть самодержавство!"» та інші — всього близько 3 тис. примірників. Серед трудящих міста розповсюджено понад 90 брошур; часто відбувалися сходки та збори робітників, наради агітаторських та пропагандистських груп.

12 грудня 1905 року, у зв'язку з рішенням з'їзду робітників Курсько-Харково- Севастопольської залізниці, що відбувся днем раніше на станції Лозова, мелітополь­ські залізничники оголосили загальний політичний страйк. Страйковий комітет очолив помічник начальника депо інженер В. Мусхелі. До комітету входили токар Г. Горобець, помічники машиністів Дзюба, Безпалов та інші. Страйкарі захопили станцію і протягом п'яти днів тримали її у своїх руках. Та страйк зазнав поразки. 11 січня 1906 року поліція заарештувала його керівників, у т. ч. 23 члени соціал-демократичної організації, яких пізніше було засуджено на різні строки ув'язнення та каторжні роботи.

Мелітопольські соціал-демократи провели велику організаційну роботу по ство­ренню в 1905 році професійних спілок металістів, залізничників, столярів та інших. Того ж року в місті налічувалося 11 профспілок, до яких входило близько 700 чоло­вік. Вони брали активну участь у підготовці та проведенні масових виступів трудя­щих, збирали кошти для страйкарів тощо.

У 1906 році створюється Мелітопольський комітет РСДРП, який керував двома районними комітетами (міським і залізничним), що об'єднували 200 чоловік. Орга­нізація мала підпільну друкарню.

У липні 1906 року від комітету РСДРП на мітингу в депо, де зібралося близько 300 робітників і службовців, соціал-демократ Л. Петров закликав учасників до збройного повстання, щоб скинути «цей проклятий уряд і створити в Росії респуб­ліку». Інші оратори, а також учасники мітингу одностайно підтримали заклик комітету РСДРП.

На станції Мелітополь і підприємствах міста створювались збройні дружини. 24 липня одна з них захопила друкарню Лібермана і віддрукувала 2 тис. примір­ників соціал-демократичних листівок. 25 липня інша бойова дружина захопила мі­ську управу, де вилучила 88 незаповнених бланків паспортів.

Загальне революційне піднесення в місті влітку 1906 року викликало занепо­коєння урядових кіл. У липні того ж року помічник начальника Таврійського гу­бернського жандармського управління з тривогою доповідав начальству, що «без козаків у Мелітополі будь-яка боротьба з революцією немислима». Царизм вживав термінові заходи. Збройне повстання, що готувалося в місті, не відбулося.

Мелітопольський комітет РСДРП став ініціатором організації селянських спілок у повіті. Вже 29 жовтня 1906 року газета «Пролетарий» повідомляла, що в Мелі­тополі відбулася конференція Північнотаврійської селянської спілки, в складі якої «є робітники соціал-демократи..., організовані селянські комітети, що розкидані повсюдно».

В період спаду революції та посилення реакції у січні 1907 року поліція заареш­тувала 8 членів комітету РСДРП і захопила підпільну друкарню. Масові арешти продовжувалися і на початку 1908 року. Внаслідок тривалих репресій соціал-демократична організація Мелітополя була розгромлена.

У 1908—1910 рр., у зв'язку із зростаючим попитом на сільськогосподарські мавший та реманент, у Мелітополі розширилося виробництво на заводах братів Классенів і чавуноливарному ;— Лібермана. У 1908 році в місті відкрився завод наф­тових двигунів підприємця Зафермана. Продукція цього заводу знаходила широкий збут серед великих землевласників і куркулів. Незабаром виробництво двигунів було також збільшено. Дальшого розвитку набула торгівля. У 1910 році в місті діяло близько 350 торговельних підприємств з товарооборотом — 4,5 млн. крб. В той час залізнична станція Мелітополя відправила понад 1,5 млн. пудів вантажів, переважно зерно, борошно, крупу та інші сільськогосподарські продукти; одержала товарів понад 3 млн. пудів, головним чином: вугілля, кокс, метал і металеві вироби, будівельні матеріали тощо.