Проте Мелітополь розвивався переважно як торгове місто. Цьому сприяло прокладення в 70-х роках XIX ст. Лозово-Севастопольської залізниці. Найбільшого значення набула торгівля хлібом, шкірою, вовною та іншими продуктами сільського господарства. У Мелітополі укладалися також торговельні угоди про експорт великих партій пшениці; діяли міський громадський банк, товариство взаємного кредиту, відділення Азово-Донського комерційного банку, торговельне кредитно-ощадне товариство, державна скарбниця, багато складів оптової торгівлі.
Умови праці на підприємствах були тяжкими. Робочий день тривав 12—18 годин. Щоб прохарчувати сім'ю, батьки часто посилали на заробітки дітей віком 10— 12 років, які одержували по 30 коп. у день. Робітники пекарень протягом доби не залишали робочого місця, тут же й спали, урвавши годину, дихаючи задушливим повітрям. Власники підприємств нерідко пускали в хід палицю.
Жорстока експлуатація і безправ'я штовхали трудящих до активних виступів проти гнобителів. ЗО січня 1888 року на заводі братів Классенів спалахнув страйк. Робітники зруйнували вагранку, розбили частину готових виробів, вивезли на тачці за ворота ненависного майстра. Заводчики викликали солдатів: 14 страйкарів заарештували, 11 засудили на різні строки тюремного ув'язнення.
На формування класової свідомості мелітопольського пролетаріату великий вплив мала ленінська газета «Искра». Весною 1901 року в місті виникла соціал-демократична організація, яка прийняла назву «Искорка» і ввійшла до складу Кримського Союзу РСДРП. «Искорка» листувалася з редакцією «Искры», інформуючи її про настрої селянства та визначні політичні події в Мелітопольському повіті. Редакція «Искры», зокрема Н. К. Крупська, допомагала мелітопольцям порадами з найважливіших питань партійної роботи.
На початку 1903 року в місті спалахнули страйки, робітники вимагали підвищення заробітної плати. Члени «Искорки» розповсюджували серед страйкарів листівки із закликом до боротьби з самодержавством. Протягом травня—липня того ж року в депо залізничної станції Мелітополь відбувалися збори та мітинги робітників. Організаторами тих зборів були члени «Искорки» — робітники станції Мелітополь В. Засоба, П. Матюрин, Ф. Шеховцов, А. Гармаш, В. Красновський, В. Соколов, Г. Засоба.
Влітку 1903 року з Одеси до Мелітополя прибув іскровець Мюллер, Який згодом став одним з керівників «Искорки». Він підтримував зв'язки не тільки з газетою «Искра», але й з петербурзькими соціал-демократами.
Велику увагу Мелітопольська організація РСДРП приділяла роботі серед селян. Члени «Искорки» створили в селах гуртки революційно настроєних селян, посилали до них своїх пропагандистів. Редакція «Искры» допомагала порадами та нелегальною літературою. Відповідаючи на листи Мюллера, Н. К. Крупська інформувала членів організації про підсумки роботи II з'їзду партії і, в свою чергу, просила писати якнайтдокладніше про те, як іде робота серед селян.
Поліції вдалося вистежити «Искорку» і встановити нагляд за діяльністю її членів. У складі організації нараховувалося 48 чоловік, але прізвища 4-х з них поліції були невідомі. 10 серпня 1903 року, за розпорядженням жандармського полковника Зубатова, найбільш активних членів організації заарештували. Решта перейшла на нелегальне становище.
Організація продовжувала свою діяльність. В січні 1904 року на станції Мелітополь з'явилась листівка «До всіх робітників депо станції Мелітополь» за підписом— «Искорка». 15 вересня 1904 року поліція підібрала на вулицях міста 102 примірники прокламацій, надрукованих на гектографі. Восени того ж року багато листівок з'явилося у навколишніх селах. Частина їх доставлялася з Харкова.
Після того, як редакцію газети «Искра» захопили меншовики, з Мелітопольською соціал-демократичною організацією встановила зв'язок більшовицька газета «Вперед», а пізніше — газета «Пролетарий». Ще влітку 1904 року Н. К. Крупська в листі до Р. С. Землячки і катеринославських товаришів повідомила адресу для зв'язку з Мелітополем.
У роки першої російської революції Мелітопольська соціал-демократична організація очолила боротьбу трудящих міста і повіту проти самодержавства. 1 січня 1905 року в місті відбувся мітинг робітників, інтелігенції та учнівської молоді з приводу кривавої розправи царизму над петербурзьким пролетаріатом, що відбулась 9 січня. Багатьох осіб затримала поліція, але учасники мітингу добилися звільнення заарештованих товаришів.
Під впливом революційних подій, соціал-демократична організація Мелітополя швидко зростала і на початку 1905 року об'єднала понад 200 чоловік.