Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

колектив магнієвого заводу вперше в країні освоїв виробництво титану і дістав нову назву Дніпровського титано-магнієвого заводу.

Розгорталося й нове промислове будівництво. За роки 4-ї п'ятирічки тут спо­руджено 26 нових підприємств, у т. ч. масложиркомбінат, завод скляних виробів, шлаковатний комбінат тощо. В цілому підприємства Запоріжжя першу післявоєнну п'ятирічку виконали за 4 роки і 3 місяці, перевершивши при цьому довоєнний рівень виробництва на 73 проц. Протягом 1944—1950 рр. відбудовано і споруджено 569 тис. кв. метрів

Міська партійна організація приділяла багато уваги поліпшенню організатор­ської і виховної роботи серед трудящих. Чималою допомогою запорізьким комуні­стам, яких у 443 партійних організаціях на 1 січня 1950 року налічувалось понад 11 тис. чоловік, була постанова ЦК КП(б)У від 18 жовтня 1950 року по звіту Орджонікідзевського райкому партії міста Запоріжжя, в якій були вказані конкретні шля­хи підвищення рівня партійної роботи та по­єднання її з успішним розв'язанням виробни­чих завдань.

У листопаді 1951 року Центральний Ко­мітет КП(б)У обговорив питання про роботу «Запоріжсталі». Було накреслено заходи що­до поліпшення виховання металургів і даль­шого піднесення виробництва. Внаслідок ши­рокого розмаху соціалістичного змагання на підприємстві виросли тисячі передовиків. Заводський партком підтримав і розповсюдив почин комуніста-сталевара С. С. Якименка та його змінників С. М. Мартинова і О. Н. Небилицина, які стали ініціаторами комп­лексного змагання за швидкісні плавки ста­лі, максимальне використання потужностей агрегатів і надплановий випуск металу. Цю ініціативу підтримали всі металурги країни, її широко популяризувала газета «Правда». У 1952 році керовані С. С. Якименком стале­вари виплавили понад 177 тис. тонн сталі, зекономивши 1,2 млн. крб. Такої високої продуктивності малих мартенів країна досі не знала.

Шляхами цікавих творчих пошуків даль­шої інтенсифікації та вдосконалення виробництва ишли и інші заводські ко­лективи. 1950 року директора фе­росплавного заводу доктора техніч­них наук М. М. Деханова за роз­робку нового способу виплавки феросплавів удостоєно звання лау­реата Державної премії. Наступно­го року за розробку і впровадження нової технології виробництва мета­левого марганцю лауреатами Дер­жавної премії стали головний інже­нер феросплавного заводу В. Ф. Волков, начальник другого пла­вильного цеху Ф. А. Завада, стар­ший майстер М. С. Семенець і стар­ший плавильник М. О. Краснокутський. За створення нових машин, розробку і впровадження нових технологічних процесів звання лауреата Держав­ної премії удостоєні директор заводу «Комунар» С. О. Сєріков, майстер Запорізь­кого моторобудівного заводу М. С. Федоров. Талановиті інженери І. С. Калиниченко, І. Д. ВоєводінтаВ. Ю. Френкель за створення комплексу високовольтного облад­нання для передачі струму на великі відстані удостоєні Ленінської премії. За доко­рінне вдосконалення методів будівництва керуючий трестом «Запоріжметалургмонтаж» А. Н. Стовповий також став лауреатом цієї премії, а працівники тресту Л. 3. Гурович і П. І. Швець — лауреатами Державної премії.

Міська партійна організація подавала велику допомогу в піднесенні економіки колгоспів і радгоспів. Вона направила на постійну роботу в села області 290 чоловік. Колективи промислових підприємств Запоріжжя стали шефами над 98 колгоспами, вони допомагали їм у спорудженні виробничих приміщень, електрифікації й механіза­ції найбільш трудомістких процесів, особливо в галузі тваринництва.

Багато уваги приділяється збільшенню виробництва свіжих овочів для трудящих міста протягом року. У приміських колгоспах і радгоспах промислові підприємства спорудили теплиці загальною площею 11 тис. кв. метрів. Крім того, в межах міста відділи робітничого постачання заводів мають свої теплиці. Для обігріву їх вико­ристовується відпрацьоване тепло металургійних заводів.

Запоріжці успішно виконали завдання другої післявоєнної п'ятирічки і доби­лися значного збільшення випуску металу — головної продукції, в якій країна від­чувала найгострішу потребу. Порівняно з довоєнним часом виробництво чавуну за. цю п'ятирічку зросло в 3,2 раза, сталі — в 2,7 раза, сталевого листа — майже в 3 рази. Набагато зріс випуск й інших виробів. Для подальшого розвитку економіки міста і збільшення виробництва продукції найважливішим напрямом стала реконструкція промислових підприємств на основі технічного прогресу. У широких масштабах здійс­нювалося і нове народногосподарське будівництво. В місті з'явилось багато буді­вельних і монтажних трестів, виникла потужна база будівельної індустрії.

Численні підприємства Запоріжжя в роки п'ятої п'ятирічки освоїли виробництво багатьох нових видів продукції. Так, на «Комунарі» почали виготовляти копнителі та хедери для комбайнів; дніпроспецсталівці освоїли виробництво нових високолего- ваних конструкційних та інструментальних сталей; Дніпровський алюмінієвий за­вод ім. С. М. Кірова успішно освоїв виробництво глинозему — сировини для вироб­ництва блакитного металу. 1958 року завод відзначав своє 25-ліття. Колектив заводу дев'ять разів завойовував перехідний Червоний прапор Ради Міністрів СРСР за пере­моги у всесоюзному соціалістичному змаганні.