Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

Велике значення надає­ться організації медичної допомоги трудящим промислових підприємств. У 1969 році вони мали 138 оздоровчих пунктів. Запорізькі металурги, енергетики, машинобудів­ники, хіміки,будівельники зміцнюють своє здоров'я в цілорічних і сезонних профі­лакторіях, розміщених переважно на острові Хортиці; на базах відпочинку на узбе­режжі Азовського і Чорного морів та на Дніпрі. У 1969 році 40 тис. юних запоріжців відпочили в піонерських таборах на острові Хортиці, у Великому Лузі, на узбережжі Азовського і Чорного морів. Одним із здобутків Великого Жовтня є система пенсій­ного забезпечення трудящих. Протягом семирічки та поточної п'ятирічки виплата пенсій

Небувало зросла у післявоєнний час система народної освіти. У 1968/69 навчаль­ному році у місті працювало 127 масових шкіл, що охоплювали 106 тис. дітей. Кожна запорізька школа — справжній палац учнів. У місті працює також 17 технічних і професійно-технічних училищ, у яких здобувають спеціальність 8430 юнаків і дівчат, та 10 шкіл-їнтернатів. Понад 15 тис. молодих запоріжців дістають освіту в 13 се­редніх спеціальних навчальних закладах. Підростаюче покоління виховується в дусі радянського патріотизму і пролетарського інтернаціоналізму. У кожній школі діє піонерська організація, ленінська кімната або музей В. І. Леніна. Багато шкіл мають музеї революційної, бойової і трудової слави. У місті працює два палаци піо­нерів, 10 спортивних шкіл, екекурсійно-туристська і три технічні станції тощо. У запорізьких школах працює ЗО заслужених учителів школи Української РСР, 192 — нагороджено орденами і медалями СРСР.

Значного розвитку набула в Запоріжжі вища освіта. У 1969 році тут працювало З вузи, а разом з вечірніми та заочними — 6, де навчалося 20 тис. студентів. Найбіль­шим навчальним закладом є машинобудівний інститут ім. В. Я. Чубаря, в якому навчається 8,3 тис. студентів. Працюють також педагогічний і медичний інститути, філіали інститутів Дніпропетровського металургійного і Донецького радянської торгівлі. У 1969/70 навчальному році у вузах міста працювало 19 професорів і докто­рів наук, 400 доцентів і кандидатів наук. Щороку запорізькі вищі учбові заклади випускають для народного господарства і культури понад 5 тис. спеціалістів.

Багато уродженців Запоріжжя стали видатними діячами науки і культури. Се­ред них — доктор технічних наук Г. А. Воловик, професор О. Ф. Ігнатьєв, доктор економічних наук, професор В. К. Логвиненко, доктор технічних наук, професор Б. С. Натапов, професор В. С. Розсихін та інші.

Осяяна сонцем Великого Жовтня, розквітла в післявоєнні роки національна за формою, соціалістична за змістом культура. Провідне місце в культурному житті міста посідає обласний музично-драматичний театр ім. Щорса, який працює тут з 1944 року. Збудоване для нього в 1953 році нове приміщення є справжньою окрасою проспекту ім. Леніна. У творчому колективі театру виросло багато талановитих акторів: народний артист СРСР В. Г. Магар (помер у 1965 році), народні артисти УРСР А. І. Морозова і С. К. Сміян, заслужені артисти УРСР Є. І. Хуторна, М. П. Хорош, Г. І. Дамаскін, А. Ф. Трощанівський, А. І. Король, П. П. Рибалка, К. Й. Пара- коньєв, Н. С. Бережна, О. А. Свенцицький, чимало здібної артистичної молоді.

Другим визначним культурним закладом у місті є обласна філармонія, що об'єд­нує близько ста акторів. До її складу входять концертна з квінтетом бандуристів та естрадна групи, музично-літературний лекторій, симфонічний оркестр, театр ляльок. У 1953 році філармонія одержала від металургів подарунок — прекрасний концерт­ний зал ім. М. І. Глинки на 860 місць.

У місті 38 палаців культури і робітничих клубів, які стали справжніми вогни­щами культури. Найкращі побудували робітники трансформаторного та алюмініє­вого заводів. Кожен палац культури має театральний зал на 500—700 місць, лекційні і читальні зали, бібліотеки, приміщення для занять гуртків тощо.

Запоріжжя заслужено пишається творчими здобутками численних колективів художньої самодіяльності, яких 1969 року налічувалось не менше шестисот. Вони охоплювали близько 30 тис. чоловік. За майстерність і високу культуру виконання почесне звання народного колективу здобули: хор і духовий оркестр Будинку куль­тури будівельників, чоловіча хорова капела «Титан», драматична студія Будинку культури ім. Жданова, циркова студія клубу металургів, хорова капела будинку культури вчителів та інші. Звання заслуженого колективу удостоєні: жіноча хорова капела Будинку культури тресту «Запоріжалюмінбуд» і танцювальний колектив «Запорожець» Будинку культури ім. Т. Г. Шевченка.

Запорізькі профспілки провели трирічну естафету культури, присвячену 50-річ- чю Великого Жовтня, та дворічну, присвячену 100-річчю з дня народження В. І. Ле­ніна. Перша з них стала складовою частиною республіканського фестивалю само­діяльного мистецтва, в якому взяли участь 11 кращих творчих колективів міста. Жюрі фестивалю нагородило золотими медалями 5 та срібними і бронзовими медалями кілька колективів. Лауреатами всесоюзного фестивалю самодіяльного мистецтва, присвяченого 50-річчю Великого Жовтня, стали заслужена народна хорова капела

УРСР Будинку культури «Запоріжалю- мінбуду», самодіяльна народна чоловіча хорова капела «Титан», заслужений ан­самбль танцю УРСР «Запорожець» Бу­динку культури ім. Т. Г. Шевченка, само­діяльний народний цирк клубу металур­гів, а також — апаратник Дніпровського титано-магнієвого заводу А. Т. Минаков та інженер облміжколгоспбуду С. І. Приварникова (співаки).