Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

Запоріжці вносять гідний вне­сок у боротьбу за мир і дружбу між народами. В місті діють облас­ні відділення товариств СРСР — Польща, СРСР — Швеція та міські відділення товариств СРСР — Франція, СРСР — Фінляндія і СРСР — Англія. Кожне з них налічує по 15—20 колективних членів — промислових підпри­ємств, установ, учбових закладів. Запоріжжя і фінське місто Лахті, а також Запоріжжя і французьке місто Бельфор — міста-побратими. Між ними щороку відбуваю­ться обміни делегаціями, спортив­ними колективами, виставками фотографій, картин художників тощо.

Набагато зріс житловий фонд. Якщо в 1929 році він становив тут близько 160 тис. кв. метрів, то в 1969-му — 5 млн. кв. метрів. Особливо бурхливо зростало Запоріжжя протягом 1966—1969 рр., коли на житлове будівництво витратили близь­ко 100 млн. крб. державних коштів. Трудящі щороку одержують 8,3 тис. нових квартир.

Важливим показником рівня комунальних послуг кожного міста є, як відомо, кількість споживаної води. У 1969 році на кожного жителя Запоріжжя її припадало на добу понад 330 літрів,— майже втричі більше, ніж до Великої Вітчизняної вій­ни, і більше, ніж у багатьох столицях розвинутих капіталістичних країн Європи (Лондон — 290, Відень — 230 літрів). У місті споруджується новий великий ком­плекс очисних споруд з штучною біологічною очисткою стічних вод. У 1958 році поча­лася газифікація Запоріжжя. З того часу прокладено близько 230 км магістральних газопроводів. Зусиллями населення та працівників управління зеленого будівни­цтва Запоріжжя перетворене на справжнє місто-сад. Його забудова ведеться так, що між кварталами заздалегідь залишається досить місця для скверів. А їх тут багато, всі вони добре впорядковані, прикрашені, освітлені. Особливістю міста є широкі проспекти й вулиці, проїжджа частина яких неодмінно відокремлена від тротуарів і будинків газонами та деревами. Загальна площа зелених насаджень у 1969 році досягла 11 тис. гектарів.

Улюбленим місцем відпочинку трудящих є Центральний парк «Дубовий гай», розташований на площі 155 га, де росте 450 дубів. До послуг відпочиваючих — літ­ній кінотеатр, естрада, майданчик для розваг дітей, річковий причал з човнами, каруселі тощо. З іншого парку, що міститься в новій частині міста, видніється чу­дова панорама Дніпрогесу, Дніпра та острова Хортиці. Він має зелений театр, кіно­театр, музичну естраду, читальний зал тощо. У третьому парку — ім. Пушкіна за­вершується будівництво нового приміщення цирку на 2 тис. місць. Не менш улюбле­ними місцями відпочинку запоріжців є узбережжя Дніпра з його чудовим пляжем, знаменитий острів Хортиця і Великий Луг. У верхній частині острова розкинувся лісопарк, у центральній — ростуть сади й виноградники, у нижній — буяє густий ліс.

У місті інтенсивно розвиваються всі види транспорту. Наприкінці 1969 року воно мало 14 трамвайних, 7 тролейбусних і багато автобусних маршрутів. До послуг жителів 400 легкових автотаксі. Запорізьке відділення цивільної авіації, організо­ване 1947 року, з кожним роком збільшує перевезення пасажирів та вантажів. Запоріжжя має сучасний, добре обладнаний аеропорт, звідки вирушають літа­ки по 80 рейсах, а також автовокзал, два річкових порти тощо. З Запоріжжя по Дніпру можна виїхати швидкісними суднами «Ракета» чи «Метеор» на південь — у напрямі Херсона та на північ — до Києва.

У післявоєнний час невпинно зростала мережа підприємств побутового обслу­говування населення. В місті створено сучасну індустрію побуту, що 1969 року об'єд­нувала понад 20 великих механізованих підприємств. Комбінат побутових послуг має кілька ательє прокату побутових речей, бюро добрих послуг тощо. На Радян­ській площі споруджено будинок одягу, на площі Пушкіна — дев'ятиповерховий Будинок побуту.

Яскравим свідченням зростаючого добробуту трудящих є розширення торговель­ної мережі, особливо на околицях міста. 1969 року тут працювало 640 магазинів, колгоспний критий і два міські ринки. Роздрібний товарооборот державної і коопера­тивної торгівлі перевищив рівень 1940 року у 7 разів. Постійно розширюється система підприємств громадського харчування, яких налічується близько 680. Промислові підприємства мають свої їдальні.