Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

Вони керували вересневими страй­ками великотокмацьких робітників і залізничників. У жовтні 1917 року більшовики виділилися в самостійну більшовицьку організацію.

У січні 1918 року проголошено Радянську владу і ліквідовано буржуазні орга­ни Тимчасового уряду. Трудящі переобрали Раду робітничих, селянських і сол­датських депутатів, а наступного місяця — обрали волосну Раду. Вона запровадила на підприємствах робітничий контроль, 8-годинний робочий день. Було націоналі­зовано великі крамниці, для підтримання революційного порядку організовано за­гони народної міліції.

Згідно з ленінським декретом земвідділ волосної Ради на своєму першому засі­данні ухвалив відібрати у багатіїв лишки землі і роздати її найбіднішим селянам. Крім того, їм допомогли тяглом і зерном, конфіскованим у куркулів.

Навала на Україну австро-німецьких загарбників, яким допомагали націона­лістичні прихвосні з Центральної Ради, перервала соціалістичне будівництво. На­прикінці квітня 1918 року до Великого Токмака вдерлися війська окупантів і гайда­маків. Більшовики пішли у підпілля, щоб організувати боротьбу трудящих проти ворога. У листопаді 1918 року під ударами Червоної Армії з фронту і партизанів з тилу австро-німецькі загарбники залишили Великий Токмак. Влада перейшла до ревкому, який негайно взявся за встановлення революційного порядку і налагоджен­ня роботи промислових підприємств. Робітники заводу сільськогосподарських ма­шин наприкінці 1918 року ухвалили націоналізувати підприємство і приступили до організації виробництва.

Невдовзі почалася підготовка виборів до місцевих Рад. Б і л ьшовицький комітет і ревком повели широку роз'яснювальну роботу серед населення. Було надруковано звернення, яке закликало трудящих проявити політичну зрілість, не допустити об­рання до Рад меншовиків, есерів, буржуазних націоналістів, віддати свої голоси за комуністів.

Вибори до волосної Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів відбулися у січні 1919 року. Проте Рада практично нічого не встигла зробити, бо в тому ж місяці містечко захопили війська білогвардійського корпусу генерала Тілло. У Великому Токмаку і Гальбштадті (нині Молочанськ) вони розстріляли близько тисячі робітників, селян і солдатів. У цій звірячій розправі контрреволюціонерам допомагали німецькі колоністи. Але білогвардійці протрималися недовго. Почався наступ червоних військ. Великий Токмак кілька разів переходив з рук у руки.

10 березня 1919 року 2-а бригада 1-ї Задніпровської радянської дивізії під команду­ванням П. Ю. Дибенка визволила його від ворога.

Наступного дня тут було створено тимчасовий волосний ревком на чолі з М.М. Бабенком, а невдовзі відновила діяльність і партійна організація. На перших її зборах 20 березня 1919 року обрано комітет на чолі з робітником К. Г. Скориченком 6 квітня 1919 року трудящі обрали новий склад Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, а 11 квітня виконком Ради прийняв справи від ревкому. За ініціати­вою виконкому селяни волості зібрали і надіслали кілька вагонів хліба для робіт­ників Москви й Петрограда. Народний комісаріат постачання РРФСР 12 квітня 1919 року висловив трудящим Великого Токмака щиру подяку. Жителі палко від­гукнулися на заклик більшовиків вступати до Червоної Армії. На 16 квітня 1919 року до її лав записалося близько тисячі добровольців.

Плідну роботу проводила Великотокмацька Рада щодо реорганізації профспі­лок і створення їх на кожному підприємстві. Великотокмацькі профспілки відіграли важливу роль у зміцненні органів Радянської влади, налагодженні виробництва. З їх допомогою проведено націоналізацію електростанції та млина, реквізовано бу­динки багатіїв, що втекли з білогвардійцями. В них поселилися родини червоноармійців і безробітних. У травні 1919 року на місцеву буржуазію накладено податок у сумі 4 млн. крб., запроваджено для неї трудову повинність. Встановлювався кон­троль за приватною торгівлею продуктами. Та продовольства все ж не вистачало, з ЗО травня його відпускали по картках. Комітети бідноти, створені для згуртування навколо Радянської влади найбіднішого селянства, а також для боротьби з курку­лями, провадили реквізиції продовольства у багатіїв, відбирали у них надлишки землі і реманенту.

Незважаючи на великі господарські труднощі, Великотокмацька Рада не забу­вала про налагодження культурного і побутового обслуговування населення. Вона відкрила курси лікнепу для дорослих і школу для дітей. Почали працювати інфек­ційна лікарня, 2 націоналізовані аптеки.

Радянське будівництво в місті відбувалося в дуже складній обстановці. В травні 1919 року почала наступ армія Денікіна. 7 червня робітники сформували збройний загін, який допомагав бійцям 14-ї армії захищати містечко від ворога. Однак 12 черв­ня 1919 року під натиском переважаючих сил денікінців радянські частини залишили Великий Токмак. Зафронтбюро ЦК КП(б)У на початку липня 1919 року відрядило до Великого Токмака 10 партійних працівників для організації більшовицького підпілля у тилу білогвардійських військ. Вони проводили велику роботу по створен­ню повстанських загонів, розкладу армії Денікіна.