Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

У перших лавах борців за високі врожаї та продуктивність тваринництва, 5оротьбі за перетворення господарств на справжні фабрики зерна, молока, м'яса, очів і фруктів йдуть 178 комуністів артілей, дві третини яких працюють безпосередньо на виробництві.

Інтенсифікації виробничих процесів як у колгоспах, так і на підприємствах міста сприяло підключення міста з жовтня 1963 року до державної мережі енергостачання.

За післявоєнні роки значно розширилася сітка промислових підприємств, наприкінці 1943 року почала діяти взуттєва фабрика, в 1969 році тут

З'явилися і нові заводи — ремонтний, цегельний, продовольчих товарів, маслозавод. Працюють також комбінат побутового обслуговування, ряд комунальних підприємств, районне відділення «Сільгосптехніки», міжколгоспна будівельна організація, пересувна механізована будівельна колона, елеватор, друкарня, інкубаторна станція тощо. В 1969 році тут став до ладу один з найбільших на Україні сирзавод. Всього на підприємствах міста працює близько трьох тисяч робітників службовців.

Тисячі трудящих міста беруть участь у русі за комуністичне ставлення праці. Десяткам колективів присвоєно почесне звання комуністичних. 526 чоловік воювали звання ударника комуністичної праці.

Робітничі колективи міста взяли шефство над багатьма колгоспами і радгоспами ійону. Завод сільськогосподарських машин спорудив в артілі «Україна» зрошу­вальну систему на 10 га, побудував лінію високовольтної передачі до механізованого току артілі «Заповіт Леніна».

Змінився зовнішній вигляд міста. Протягом поточної п'ятирічки виросли нові житлові квартали — споруджено 40 багатоповерхових будинків, відкрито їдальню, кафе, нові школи тощо. Житловий фонд за 25 післявоєнних років зріс більш як у два рази. Місто забудовується за генеральним планом. Більш як на 20 км простяглися асфальтові тротуари. Ця робота ведеться особливо швидко, бо став до ладу місцевий асфальто-бетонний завод. Весною й улітку вулиці потопають в зелені фруктових і декоративних дерев. У Гуляйполі три парки, кілька скверів. На семи гектарах розкинувся зелений гай. Зростає добробут гуляйпільців. Про це красно­мовно свідчать 3,6 млн. карбованців трудових заощаджень, що зберігаються в місцевій ощадній касі. В особистому користуванні трудящих — понад 100 авто­машин. До послуг гуляйпільців — пошта, телеграф і телефон з міжміським пере­говорним пунктом.

Поліпшилося медичне обслуговування населення. В місті працюють районна лікарня на 200 ліжок, психоневрологічна, фтізіатричний диспансер, поліклініка, З медичні пункти, аптека. Про здоров'я трудящих турбуються 38 лікарів, 177 працівників з середньою медичною освітою. В 20 дитячих садках і яслах вихову­ються наймолодші громадяни міста — діти.

Завжди людно на міському стадіоні «Будівельник»,розрахованому на спортивні заняття 3 тис. чоловік. Добре обладнані стадіони мають колгоспи ім. К. Маркса та «Заповіт Леніна». У 1967 році спортсмени гуляйпільського ДСТ «Колгоспник» стали чемпіонами області з важкої атлетики.

За післявоєнні роки розширилася мережа шкіл. У 1969/70 навчальному році працювали три середні, дві восьмирічні та чотири початкові школи, дитяча музична, це також вечірня і заочна школи. Щодня в місті сідає за парти понад 4 тис. учнів; їх навчають 235 учителів.

Заслужену вчительку УРСР Г. І. Руденко нагороджено орденом Трудового Чер­воного Прапора, 13 педагогів — значком «Відмінник народної освіти».

На підприємствах, в установах і школах Гуляйполя є 28 бібліотек, книжковий іфонд їх становить понад 160 тисяч томів. За активну пропаганду кращих творів |літератури районна бібліотека для дорослих, що має звання бібліотеки відмінної Іроботи, у 1964 році була нагороджена медаллю Т. Г. Шевченка. Велику популяр­ність серед трудящих завоювали районний народний краєзнавчий музей, створе­ний у 1962 році, будинок культури на 300 місць, клуб «Металіст» заводу сільсько­господарських машин, новий кінотеатр «Космос». На підприємствах і в колгоспах -1969 році працювало 7 клубів на 1800 місць, обладнаних кіноустановками, та червоних кутків.

Трудящі міста мають широкі можливості для розвитку своїх талантів і здібностей — 38 самодіяльних гуртків об'єднують 950 чоловік. Агіткультбригада ра­йонного будинку культури у 1967 році була учасницею республіканського огляду художніх колективів, присвяченого 50-річчю Великого Жовтня.

Під зорею Великого Жовтня трудящі Гуляйполя успішно перетворюють своє, колись глухе і занедбане містечко, на місто нового, соціалістичного побуту.