Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

1800 воїнів-земляків, які не повернулися до рідних осель. Щороку 9 травня гуляйпільці зби­раються на мітинг, на урочистих лінійках піонери дають клятву бути гідними своїх батьків.

Мешканці міста Г. Г. Шамрай, М. В. Шейко, М. І. Самойлов, Г. С. Бодня, П. Ф. Усатенко та А. М. Семенюта, ризикуючи життям, врятували від наруги па­м'ятник В. І. Леніну. Патріоти зберігали його до кінця окупації. Після визволення пам'ятник Іллічу знову встановлено в парку міста. Поет В. М. Сосюра, який по­бував у Гуляйполі у вересні 1954 року, присвятив цій події вірш «Привіт тобі, зе­лене Гуляйполе». У ньому є такі

...І знову сад шумить,

І вилитий з металу

Зійшов Ілліч з вогню на п'єдестал.

На нім ворожі кулі в дні негоди Лишили слід, але його рука Все так же путь показує народу Туди, де даль майбутнього дзвінка…

Після визволення трудящі Гуляйполя одразу взялися відбудовувати промис­ловість та відроджувати колгоспи. З великими труднощами проходили перші після визволення осіння та весняна посівні кампанії і збирання врожаю. Щоб посіяти озимі, люди запрягали в бункери й сівалки кілька десятків уцілілих власних корів. Насіння носили клунками за 10—15 км в степ. Все ж колгоспи Гуляйполя в 1945 році освоїли 81 проц. довоєнних площ, успішно завершили всі роботи і першими в області виконали план хлібозаготівель, надіслали до фонду Червоної Армії 160 тис. пудів хліба. Велику роль у цьому відіграла МТС, яка відновила роботу 1944 року. Держава подала допомогу гуляйпільцям у відродженні господарства. Вони одер­жали з братніх республік 1570 коней, 235 голів великої рогатої худоби, 1800 овець, а також 40 тракторів. На кінець 1945 року колгоспи відновили тваринницькі ферми. Всі промислові підприємства на цей час також почали виробляти продукцію.

1200 гуляйпільців працювали на відбудові Дніпрогесу ім. В. І. Леніна. Труди­лися ударно, з ентузіазмом, виконуючи норми на 170 процентів.

Відбудова народного господарства здійснювалася в умовах нестачі машин, матеріалів, робочих рук та неврожаю 1947 року. Однак гуляйпільці наполегливо долали труднощі післявоєнного періоду. В 1950 році колгоспи досягли довоєнного рівня виробнйцтва.

Чималі зміни у житті колгоспів сталися протягом 1952—1958 рр. З колишніх Дев'яти артілей утворилося три: «Заповіт Леніна», ім. Маркса та ім. Енгельса. Вони мали 26,8 тис. га землі. У 1957 році середній урожай зернових становив по 21 цнт га, озимої пшениці — по 25,5 цнт. Тоді ж було вироблено на 100 га угідь по 3,8 цнт м'яса та по 188,4 цнт молока. Це найвищі на той час показники по області, за високі досягнення в розвитку сільського господарства велику групу працівників Гуляйпольського району нагороджено орденами й медалями, в т. ч. орденом Леніна — 16 чоловік. Бригадира передової в області тракторної бригади І. П. Мартиненка та першого секретаря райкому партії І. Ф. Тарасевича удостоєно звання Героя соціалістичної праці. Високих показників добивалися й цілі колективи. Артілі ім. Маркса та ім. Енгельса стали учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1957 року, їх нагороджено дипломами II ступеня виставки.

У наступні роки, особливо після березневого (1965 року) Пленуму ЦК КПРС в житті гуляйпільських колгоспів відбулися великі зміни. Артілі перетворилися високомеханізовані господарства. Чітко визначилася спеціалізація колгоспів; основним напрямом господарства артілі «Заповіт Леніна» ще в роки семирічки стала ігодівля свиней. Її ферми — це справжня фабрика свинини, звідки держава одержала в 1969 році 8,3 тис. цнт м'яса. Колгосп ім. Маркса спеціалізувався на відгодівлі великої рогатої худоби. Він дав державі 16,8 тис. цнт висококондиційної яловичини. Зростала урожайність колгоспних ланів. Колгоспники артілі «Заповіт ніна» зібрали пересічно по 27,2 цнт зернових з га, артілі ім. Маркса — майже ЗО цнт з га. Загальні прибутки гуляйпільських колгоспів того року становили 5 млн. карбованців.

Ці здобутки — результат самовідданої праці колгоспників, високо оціненої дянською державою: 57 передовиків колгоспного виробництва Гуляйполя відзначені урядовими нагородами Ордена Леніна, зокрема, удостоїлися чабан М. Д. Мо­шко, доярка Т. Я. Пурик, голова артілі «Заповіт Леніна» Г. К. Коровка, секретар райкому партії І. В. Коломоєць, бригадири тракторних бригад М. М. Будко, Є. Шушура, І. П. Мартиненко, тракторист І. М. Бодня, колгоспник С. Блажко.

Всій області відома тракторна бригада Героя Соціалістичної Праці заслуженого механізатора УРСР І. П. Мартиненка, яка змагається з тракторною бригадою ічі Героя Соціалістичної Праці О. В. Гіталова. Бригада одна з перших в області воювала звання колективу комуністичної праці. Добрих показників добилася игада в 1969 році: урожай кукурудзи становив 35,4, а соняшнику — 25,9 цнт га. І. П. Мартиненко — депутат Верховної Ради УРСР, делегат XXI з'їзду КП їраїни і XXII з'їзду КПРС.