синів. Орденом Трудового Червоного Прапора нагороджені колгоспники І. В. Гав'яз, О. С. Рогозна, А. Я. Щербак; Т. Ф. Солонський удостоєний цієї нагороди двічі.
Могутній розвиток колгоспної економіки, невпинне зростання прибутків забезпечили неухильне поліпшення умов життя осипенківців. 1969 року оплата праці колгоспників становила 3 крб. 81 коп. за людино-день. Протягом останніх десяти років осипенківці придбали у власне
До послуг осипенківців — поштове відділення, радіовузол, автоматична телефонна станція, ощадна каса. У селі діє водопровід, центральні вулиці заасфальтовані чи забруковані, обсаджені декоративними деревами, а присадибні ділянки колгоспників потопають у зелені садів та виноградників. На честь 20-річчя перемоги над фашистською Німеччиною молодь розбила на узбережжі річки Берди та навколо колгоспного будинку культури парки.
Належно поставлене і медичне обслуговування трудящих. Лікарня на 125 ліжок обладнана сучасним медичним устаткуванням, має хірургічне, інфекційне, пологове, дитяче та інші відділення, а також амбулаторію, кілька лікувально-профілактичних кабінетів. Тут працює близько 100 медичних працівників, у т. ч. 11 лікарів. Є дитячий садок і 5 ясел.
Докорінно змінився освітній і культурний рівень селян. В селі діють дві школи: восьмирічна та середня, які охоплюють 700 учнів. Директора середньої школи А. І. Зюзя нагороджено орденом Леніна, 10 вчителів — медалями, 13 — значками «Відмінник народної освіти УРСР». Директорові восьмирічної школи К. О. Федо- рець присвоєно почесне звання заслуженого вчителя школи УРСР. З села вийшло 140 вчителів, 68 інженерів, 32 лікарі, 10 агрономів, 31 офіцер Радянської Армії, 6 юристів.
Крім загальноколгоспного будинку культури в селі діють три бригадні клуби, а також червоні кутки на фермах та в польових станах, є 6 бібліотек.
На майбутнє планується дальший благоустрій села, розширення громадського та житлового будівництва. Нові будинки, нові вулиці, нові відносини між людьми — ось риси сьогоднішнього життя радянського села Осипенка.