Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

Партійна організація, комнезамівці наполегливо агітували за перехід селян до колективних форм господарювання. На початку 1922 року з ініціативи комуністів 16 бідняцьких господарств об'єдналися у комуну «Пропаганда». Першим її головою став секретар партосередку П. І. Солонський. Сільвиконком виділив комуні 200 де­сятин землі, відібраної в одного з куркулів, а щойно створений сільськогосподар­ський кредитний кооператив дав у позичку 30 пудів зерна. Наприкінці того ж року комуні передали садибу з житловим будинком, крамницю, олійницю та молотарку, конфісковані у глитаїв, а на початку 1924 року — хутір Северина з садибою та 200 га землі. На одержані від держави кредити комунари придбали два трактори — «За­порожець» і «Фордзон», два локомобілі, жниварки тощо. Першим трактористом у селі став комунар М. С. Гаденко. Крім рільництва, комунари займалися м'ясо-молочним тваринництвом, городництвом, виростили 10-гектарний сад.

Становлення колгоспів проходило в умовах запеклої боротьби з куркулями, які від антирадянської агітації перейшли до відкритих шкідницьких дій і терористичних актів. Вони побили голову колгоспу «Іскра» С. М. Шаповалова, поранили з обріза секретаря сільського партосередку І. Ф. Жигулу, від їх руки під час хлібозаготівель загинув комсомолець І. А. Кривцун. За рішенням загальних зборів колгоспників 58 куркульських родин вислали за межі республіки, а їхні хати, садиби, худобу, рема­нент тощо передали колгоспам і школам.

В боротьбі за колективізацію селянських господарств виросли й зміцніли партій­на та комсомольська організації, кількість членів яких 1930 року відповідно стано­вили 34 і 98 чоловік.

Велику допомогу артілям подала створена 1929 року Ольгинська (1-а Бердянська ім. Блюхера) МТС. Весною 1930 року вона забезпечила механізацію рільничих робіт в колгоспах села на 40 проц. орної землі, 1938 року — на 90—93 проц. Завдяки під­несенню агрокультури колгоспники артілі ім. Леніна 1939 року зібрали по 19 цнт зернових з га, в інших артілях — пересічно по 17 центнерів.

У передвоєнні роки широко розгорнулося соціалістичне змагання. Артілі зма­галися між собою, колгосп ім. Чапаєва — з кримською артіллю «2-га п'ятирічка», бригада того ж господарства, яку очолював Г. Н. Лесечко,— з бригадою формуваль­ників Першотравневого заводу м. Бердянська. Ланка О. Я. Михно з колгоспу ім. Чапаєва виростила по 15 цнт бавовни з га. Ланка Г. С. Прочко добилася уро­жаю озимої пшениці по ЗО цнт з га. Овочівники колгоспу «Червоний орач» одер­жали по 141 цнт помідорів з гектара. Колгоспні чабани Ю. С. Пінчук, П. А. Гав'яз та інші одержали від кожних 100 вівцематок по 142—146 ягнят. Передовики виробництва села стали учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки, нагороджені медалями, дипломами і цінними подарунками.

Заможним стало життя колгоспників. У 1940 році вони одержали на трудодень по 2—3 кг хліба та по 3—5 крб. грішми. Родина колгоспника Д. С. Гаденка з колгос­пу ім. Чапаєва того року заробила 1418 трудоднів і одержала 5,6 тонни хліба та 6,4 тис. крб. До революції ж ця сім'я завжди жила впроголодь.

Успішний розвиток колгоспної економіки забезпечив небачене піднесення доб­робуту і культури села. 1937 року, з ініціативи сільради новоспасівці розгорнули соціалістичне змагання за краще подвір'я, вулицю, квартал. Село потопало в зелені фруктових садів та декоративних насаджень. В центрі комсомольці та молодь роз­били парк. Всі громадські приміщення і майже всі хати колгоспників були електри­фіковані й радіофіковані.

У селі діяли амбулаторія, лікарня на 43 ліжка з інфекційним та пологовим відді­леннями, де трудилися 3 лікарі та 11 фельдшерів на чолі з досвідченим хірургом з багаторічним стажем, відмінником охорони здоров'я П. І. Джигурдою. Колектив медичних працівників домігся ліквідації епідемічних та багатьох інших хвороб — постійних супутників дореволюційного села, за що нагороджений Почесною грамо­тою Наркомату охорони здоров'я СРСР.

Значно зріс освітній рівень се­лян. До 1937 року було покінчено з непиеьменністю серед дорослого населення. Успішно здійснювалося обов'язкове семирічне навчання ді­тей. В 1940/41 навчальному році середня, семирічна та три почат­кові школи охопили 1578 дітей, тут працювало 75 вчителів.

За роки Радянської влади від­чинили двері центральний і три колгоспні клуби, червоні кутки, кінотеатр, 14 бібліотек. У клубах працювали драматичні, музичні, хорові, танцювальні та інші само­діяльні гуртки. Загальносільський хор, що об'єднував 200 чоловік, 1939 року завоював першість на об­ласній олімпіаді і взяв участь в республіканському огляді художньої самодіяльності.