Успіхів у розвитку і зміцненні економіки артіль ім. Калініна досягла завдяки високій технічній озброєності, забезпеченню необхідними кадрами механізаторів та спеціалістів сільського господарства. 1969 року колгосп мав 53 трактори, 18 зернових комбайнів, 34 автомашини. В артілі працювали близько 200 механізаторів та 20 спеціалістів з вищою і середньою спеціальною освітою.
Близько 160 фахівців і механізаторів колгоспу є членами профспілки, яка зосереджує свою увагу на підвищенні культури землеробства, вивченні й використанні передового досвіду.
1961 року створено нововасилівське відділення «Сільгосптехніки», у ньому працюють висококваліфіковані трудівники — механізатори, які показують зразки праці, перевиконують виробничі плани.
Немалі зрушення сталися в розвиткові місцевої промисловості. Відразу ж після війни став до ладу завод продовольчих товарів. З року в рік зростала його потужність. Трудящим Нововасилівки він постачає олію, борошно, хлібобулочні вироби, безалкогольні напої. Успішно працюють також маслозавод, комбінат комунальних підприємств, міжколгоспне будівельне об'єднання. З 1962 року Нововасилівка одержує струм від державної енергосистеми, що позитивно позначилося на підвищенні рівня механізації сільськогосподарських робіт, поліпшенні культурно-побутових умов населення тощо.
Невпізнанною стала Нововасилівка за післявоєнний час. Селище забудовується за генеральним планом, впорядковується, розширюється. За післявоєнні роки близько 1000 трудящих Нововасилівки справили новосілля. З'явилось 16 будинків державного житлового фонду, чотири з них двоповерхові. Споруджено водогін протяжністю понад 12 км, а також насосну станцію з водонапірною баштою. Чепурні будинки, рівні, широкі вулиці потопають у зелені декоративних дерев і кущів. Починаючи з 1960 року у селищі забруковано 7 км вулиць, 8 тис. погонних метрів тротуарів, закладено парк та кілька скверів. Тільки артіль ім. Калініна у роки поточної п'ятирічки спорудила будинок тваринника, в якому є червоний куток, їдальня, крамниця, душова, кімнати для відпочинку людей, а також приміщення крамниці, фельдшерсько-акушерського пункту, трьох дитячих ясел тощо.
З року в рік поліпшується добробут трудящих. Середньомісячний заробіток колгоспника у 1968 році зріс до 105 крб., а тваринників і механізаторів — до 120 крб. У Нововасилівці є 11 крамниць. їх річний товарооборот у 1968 році перевершив 1,5 млн. крб. У багатьох будинках колгоспників, робітників і сільської інтелігенції встановлені газові плити, є пральні машини, холодильники.
У двоповерховому красивому приміщенні розташувалися поліклініка, лікувальні кабінети, лікарня на 180 ліжок. Крім того, відкрито 4 медичні пункти. 1969 року у селищі працювали 25 лікарів, 60 медичних працівників з середньою освітою. Найменші мешканці виховуються в дитячому комбінаті та в 5 дитяслах. Щороку близько 60 колгоспників артілі ім. Калініна відпочивають у здравницях країни, понад 50 — у колгоспному будинку відпочинку. Діти проводять літні канікули в піонерських таборах, розташованих на березі Азовського моря.
За роки Радянської влади, особливо у післявоєнний час, у Нововасилівці сталися визначні зміни в галузі освіти і культури. У 1969/70 навчальному році в селі працювали середні — масова та вечірня школи, а також восьмирічна і чотири початкові, в яких 58 вчителів навчали і виховували понад 1 тис. дітей. 50 дітей відвідують дитячу спортивну школу. Юні ленінці мають добре обладнаний будинок піонерів. 1969 року в селищі понад 100 фахівців мали вищу, а переважна більшість населення — середню та незакінчену середню освіту.
До послуг трудящих п'ять клубів, у яких одночасно можуть розміститися 790 чоловік, та будинок культури на 240 місць. У 1962 році відчинив двері широкоекранний кінотеатр на 450 місць. Доброю славою користуються місцеві аматори сцени. В селищі 1969 року працювало 6 гуртків художньої самодіяльності, виступають мистецькі колективи міст. Тільки в 1967—1969 рр. тут побували митці Запорізької, Житомирської і Пензенської філармоній, Київського естрадного ансамблю, Воронезького драматичного театру ім. Кольцова.
У двох бібліотеках селища 1969 року було 72 тис. томів. Щороку читачі одержують тут 100—110 тисяч книг. Працівники бібліотек влаштовують читацькі конференції, диспути, книжкові виставки. На фермах, у польових таборах створені спеціальні книгопересувки. Є бібліотеки і в школах.
У життя і побут села міцно ввійшли нові радянські звичаї та обряди. Цікаво проходять свято врожаю, День механізатора, День тваринника, урочиста реєстрація шлюбів, реєстрація новонароджених, проводи юнаків на службу до Радянської Армії. Формування матеріалістичного світогляду, підвищення культурного рівня, посилення атеїстичної пропаганди зумовили відхід віруючих від релігії. Активну атеїстичну роботу проводять педагоги шкіл, особливо заслужений вчитель школи УРСР Д. Л. Островський.