Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

1965 року в центрі селища споруджено па­м'ятник, на якому викарбувані імена загиб­лих односельців.

Понад 500 нововасилівців нагороджені бойовими орденами та медалями. І. П. Кузьменкові присвоєно звання Героя Радянсь­кого Союзу. Великий подвиг він здійснив у бою на берегах Вісли. Артилерійська ба­тарея, якою він командував, забезпечила захоплення нашою піхотою плацдарму на західному березі річки. У цьому бою ар­тилеристи знищили ворожий мінометний підрозділ, гармату, два кулемети і роту фа­шистів. У найскрутнішу хвилину бою офі­цер Кузьменко викликав на себе вогонь на­ших батарей, щоб ворог не захопив плацдарм.

В авангарді відбудовників ішли комуністи. В перші місяці після визволення відновили свою діяльність райком КП(б)У та виконком районної Ради. Парторганізація Нововасилівки налічувала тоді ЗО комуністів. Одним з перших завдань, які вирішувала парторганізація селища, виконком Ради, було відродження колгоспів, налагодження роботи промислових підприємств, шкіл, культурно-освітніх і медич­них закладів. З чотирьох довоєнних сільгоспартілей було створено три: їм. Ілліча, ім. Сталіна, ім. Калініна. На початку 1944 року райком партії рекомендував голо­вою правління колгоспу ім. Ілліча комуністку І. І. Медведєву. Гаряче взялася вона за нелегку справу. Колгосп вчасно впорався з весняними роботами, виконавши план посіву ярових на 120 проц., і зібрав 1944 року непоганий урожай хліба.

Одночасно відроджувалися й інші артілі. Колгоспники Нововасилівки пода­вали велику допомогу наступаючій Червоній Армії. Протягом 1943—1944 років вони здали до фонду оборони понад 10 тис. цнт хліба. Активно проходили передплата на воєнну позику та збирання коштів серед населення на будівництво бойових літаків.

З переможним завершенням Великої Вітчизняної війни до села повернулися сотні демобілізованих воїнів, і справи колгоспні пішли веселіше. Вже 1945 року було освоєно понад 60 проц. посівних площ. Через несвоєчасний обробіток грунту врожайність зернових і бобових культур була ще низькою, не перевищувала 5—6 цнт. Але поголів'я худоби значно зросло. На фермах колгоспів вже було 211 голів великої рогатої худоби.

Протягом першої повоєнної п'ятирічки (1946—1950) трудівники села завдяки все зростаючій допомозі держави кредитами, посівним матеріалом, технікою доби­лися зміцнення економіки колгоспів, які наприкінці 1952 року об'єдналися в одну артіль ім. Калініна, що мала 12 462 га землі.

Партія й уряд вжили ряд важливих заходів, спрямованих на піднесення сіль­ськогосподарського виробництва. На кінець другої повоєнної п'ятирічки (1955 р.) колгоспники зібрали по 15 цнт зернових з га. В господарстві було 764 голови вели­кої рогатої худоби. Прибутки артілі на цей час збільшилися у 4,3 раза. Протягом наступних років господарство не знижувало темпів свого розвитку. 1958 року, завдяки зрослій технічній озброєності, поліпшенню агротехніки рільництва в кол­госпі ім. Калініна врожайність озимої пшениці досягла 21 цнт, а основної технічної культури — соняшнику —15,5 цнт з га. Значного розвитку набуло громадське тваринництво. У 1958 році стадо великої рогатої худоби налічувало близько 1,3 тис. голів.

Самовіддану працю трудівників Нововасилівки відзначено високими урядовими нагородами. Два чоловіка були удостоєні ордена Трудового Червоного Прапора, п'ять — ордена «Знак Пошани».

У роки семирічки, а особливо поточної п'ятирічки, артіль ім. Калініна еконо­мічно зміцнювалась. Цьому у вирішальній мірі сприяли постанови партії про поліп­шення керівництва сільським господарством, оснащення артілі новітньою технікою, постійна турбота про кадри, підвищення заготівельних цін на сільськогосподарську продукцію та ряд інших заходів. З 1961 року колгосп спеціалізується на відгодівлі великої рогатої худоби та свиней; розширено посіви технічних культур. Тому площі під зерновими дещо зменшилися — з 4202 га у 1958 році до 3686 га у 1965 році. Незважаючи на це, валовий збір зерна збільшився і 1965 року становив 71,1 тис» цнт, з них 27,2 тис. цнт озимої пшениці було продано державі. Колгоспники зібрали зернових по 19,3 цнт з гектара.

Батьківщина відзначила ударну працю нововасилівських хліборобів і тварин­ників. 1966 року орденом Трудового Червоного Прапора нагороджено бригадира М. В. Алексєєва та ланкового механізованої ланки В. Л. Соснова, який виростив без застосування ручної праці по 36,8 цнт кукурудзи (на зерно) на площі 110 га, Т. Т. Вихляєв, який очолює колгосп з 1959 року, та ланкова К. П. Коваленко удо­стоєні ордена «Знак Пошани».

Трудовими досягненнями відзначені роки поточної п'ятирічки. Середній урожай зернових у колгоспі протягом 1966—1969 років становив 21 цнт з га. У 1967— 1968 рр. артіль збирала по 27—28 цнт озимої пшениці на кожному гектарі. 1969 року, незважаючи на «чорні бурі», артіль зібрала по 23 цнт зернових з га, а рільнича бригада В. Л. Соснова — по 31,6 цнт озимої пшениці з га. Державі продано 5,4 тис. тонн пшениці. Значно підвищилася продуктивність тваринництва. 1969 року артіль мала понад 5 тис. голів великої рогатої худоби.