Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

Партійна організація, яр в січні 1924 року значно зросла після вступу до партії селян-активістів під час Ленінського призову, сільська Рада, комнезам про­вадили копітку роботу, роз'яснюючи селянам ленінський кооперативний план. Протягом 1925—1929 рр. у Нововасилівці виникли нові ТСОЗ'и, зокрема, «При­вілля», «Світанок», «Культурний землероб» та ін. У1929—1930 рр. в селі здійснила­ся масова колективізація. На базі ТСОЗів було створено понад 10 сільгоспартілей. На 20 січня 1931 року 71 проц. господарств Нововасилівки вступили в кол­госпи. Широко використовувався досвід раніше створених артілей ім. І. І. Вихля­єва, ім. Введенського, зокрема, в питаннях організації праці, усуспільнення землі, худоби та інвентаря. Новим колгоспам були присвоєні імена М. І. Калініна, чекіста В. Ф. Попова, який героїчно загинув 1929 року при

Колективізація проходила в умовах гострої класової боротьби. Куркулі шко­дили колгоспам, провадили антирадянську агітацію, вдавалися до терористичних актів. Партійні та радянські органи вжили рішучих заходів до приборкання кур­кулів. За рішенням загальних зборів колгоспників десятки сімей були розкуркулені й вислані за межі села. Активну участь у колгоспному будівництві взяв два­дцятип'ятитисячний комуніст В. Д. Іванов, який 1930 року прибув у Нововасилівку з шахти № 5, що у с. Будьонівці на Донбасі, і очолив одну з новостворених сіль­госпартілей.

Визначну роль в організаційно-економічному зміцненні колгоспів села віді­грала Нововасилівська МТС, створена 1931 року. Вона мала 30 тракторів, 15 ком­байнів, іншу техніку. При МТС працювали курси трактористів, бригадирів-рільни- ків, бухгалтерів. Для організаційно-політичного зміцнення колгоспів багато зро­бив політвідділ МТС.

У травні 1932 року організовуються партійні осередки в 3 колгоспах села. Діяли також осередки: територіальний при сільраді, при МТС і при маслозаводі. Партосередки приділяли велику увагу зміцненню економіки сільгоспартілей, орга­нізації соціалістичного змагання. Наприкінці 1932 року до Нововасилівки приїз­див Голова Ради Народних Комісарів України В. Я. Чубар, він ознайомився зі станом роботи артілей, ходом виконання хлібозаготівель, подав практичну допо­могу в роботі господарств.

До громадсько-політичного життя все більше залучалися жінки. Так, П. Н. Андрієнко з 1938 по 1941 рік очолювала Нововасилівську сільську Раду. Першою з місцевих жінок сіла за кермо трактора К. І. Пельтик. 1936 року з дівчат комсо­молок при МТС була створена жіноча тракторна бригада.

З кожним роком міцніли колгоспи, яких у Нововасилівці після укрупнення в 1933—1935 рр. стало 4 — «Шлях Леніна», ім. Ілліча,ім. Сталіна та ім. Калініна. За ними було закріплено 7,3 тис. га землі. Завдяки підвищенню культури землероб­ства, застосуванню нової техніки зростала врожайність. Якщо в перші роки свого існування колгоспи збирали по 6—8 цнт зерна з га, то в 1936 році і 1937 вони ви­ростили по 16—18 цнт. Артілі достроково виконували плани хлібозаготівель, спо­руджували громадські приміщення.

Швидко розвивалося й громадське тваринництво. В усіх артілях села в 1934-1935 рр. були створені ферми, прибутки від яких з року в рік зростали. За вирощування високих урожаїв зернових і технічних культур, зокрема бавовнику та успіш­ний розвиток тваринництва колгосп ім. Сталіна був учасником ВСГВ 1939 року.

До 1941 року в артілях села завдяки щорічному посиленню механізованої до­помоги з боку МТС, що на цей час вже мала 88 тракторів і понад ЗО комбайнів, у рільництві тракторами й комбайнами оброблялось понад 80 проц. ріллі.

Підвищення врожайності та зростання продуктивності тваринництва забезпе­чили збільшення колгоспних прибутків, які за три передвоєнні роки подвоїлись і 1940 року дорівнювали близько 1 млн. крб. Відповідно збагатився й колгоспний трудодень, що того року становив 2—3 кг хліба і 1,5—3 крб. грошима.

Маслозавод, що почав діяти ще в 20-х роках, щодоби виробляв понад 1 тонну тваринного масла. Працювала також олійниця.

В колективній праці виростали нові люди, виховані Комуністичною партією. Птахар І. В. Колодін за високі трудові досягнення нагороджений медаллю «За тру­дову відзнаку», був учасником ВСГВ. Учасниками виставки були також ланкова бавовнярської ланки Л. С. Головльова, механізатори МТС К. 3. Стойков, П. О. Стрюков, Н. Т. Перепелиця та інші.

Відчутні зміни відбулися в культурі й побуті нововасилівців. Селяни будували школу-десятирічку, в колгоспах виростали просторі громадські споруди. Змінився і зовнішній вигляд села. Поступово зникали саманні хати. На їх місці з'являлися добротні кам'яні будинки. Нововасилівка була електрифікована та радіофікована. На початку 30-х років у селі, що стало районним центром, побудували електростан­цію потужністю 100 квт, яка працювала на місцевому паливі — газі. Багато уваги приділялось благоустрою села. Повсюдно були споруджені тротуари, подекуди з твердим покриттям. Молодь посадила парк, розбила сквери і квітники.

Підвищився добробут людей, зросла їх купівельна спроможність. До послуг нововасилівців було. 5 крамниць. Люди купували велосипеди, радіоприймачі, пате­фони. Вони краще одягалися, добре харчувалися. У цей період стала до ладу лікар­ня на 30 ліжок, в якій працювали три лікарі та понад 15 чоловік молодшого медич­ного персоналу.