Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

рільництва, дальшої механізації трудомістких процесів у тваринництві, кращої розстановки кадрів, впровадження більш дійової системи морального й матеріального заохочення, що позитивно позначилося на піднесенні економіки господарства в цілому. Протягом чотирьох років поточної п' ятирічки врожайність зернових закріпилася на рівні

22—24 цнт з га. У несприятливому 1969 році (пилові бурі видули майже всю озимину) було зібрано на круг по 24,6 цнт кукурудзи та по 18,1 цнт соняшнику. Валовий збір зернових перевищив 8,7 тис. тонн — на 1 тис. тонн більше, ніж 1966 року. Вироб­ництво ж тваринницької продукції на 100 га угідь, порівняно з 1962 роком, зросло в півтора раза і становило: молока — 254 цнт, м'яса — 67,5 цнт, а яєць на 100 га

Керівною і спрямовуючою силою трудівників радгоспу є очолювана парткомом партійна організація, до складу якої входить 5 первинних організацій, що об'єд­нують 92 комуністів. Під керівництвом парткому активно діє комсомольська органі­зація у складі 57 юнаків і дівчат, які разом з комуністами трудяться на провідних ділянках виробництва. Успішно діє й територіальна парторганізація, що налічує 22 члени і кандидати у члени КПРС.

Очолюючи соціалістичне змагання, комуністи проявляють постійну увагу до розвитку його вищої форми — змагання за комуністичне ставлення до праці. Зав­дяки цьому ще в 1963 році доярки ферми № 4 другого відділку радгоспу завоювали звання колективу комуністичної праці. Це почесне звання вибороли також колективи свиноферми першого відділку та місцевого відділення зв'язку. Виборюють це звання й інші колективи радгоспу.

Невпізнанно змінився за повоєнні роки загальний вигляд села. Тільки за 1959— 1969 рр. тут споруджено 142 добротні кам'яні чи личковані житлові будинки. Забру­ковано частину центральної вулиці, решта вулиць загрейдерована й добре озеленена. Майже в кожному будинку є телевізори, радіоприймачі, в багатьох — газові плити, холодильники. До послуг трудящих — 7 добре обладнаних крамниць, чайна, їдаль­ня, пекарня, поштове відділення, ощадкаса тощо.

У селі працюють: лікарня на 25 та пологовий будинок на 8 ліжок, фельдшерсько-акушерський пункт, аптека. їх обслуговує два лікарі і шість середніх медичних пра­цівників.

Діти трудящих навчаються в середній та восьмирічній школах. Сотні випуск­ників Смирновської середньої школи закінчили вищі та спеціальні середні учбові заклади. Село пишається колишніми вихованцями школи: генерал-майором Ра­дянської Армії О. М. Дзизою, відомим українським поетом М. Л. Нагнибідою, лау­реатом Державної премії 1951 року та Державної премії Української РСР імені Т. Г. Шевченка. В селі живе мати-героїня М. Р. Яресько, яка народила й виховала десять дітей.

Дозвілля своє смирновці проводять у сільському клубі, що має 240 місць, де читаються лекції, демонструються кінофільми, виступають з концертами вчителі та учні. Традиційними тут стали вечори трудової слави, на яких вшановується праця людей роботящих, вручаються цінні подарунки, трударів вітають і славлять пред­ставники парткому та дирекції радгоспу, комсомольці й піонери.

Багато жителів села користуються послугами сільської та шкільних бібліотек, що мають у своєму фонді близько 20 тис. книг; кожний двір передплачує по 2 — 4 газети та 1—2 журнали.

Учні середньої школи обладнали музей бойової слави, листуються з сім' єю ге­нерал-лейтенанта А. К. Смирнова, що проживає в Ленінграді. Ця сім'я кілька разів відвідала Смирнове.

Село розквітає на очах — замість зруйнованих німецькими окупантами при­міщень красуються нові квартали. Споруджуються багатоповерхові громадські і х житлові будинки. Смирновці гідно зустріли і відзначили 100-річчя з дня народження В. І. Леніна, успішно вирішують завдання дострокового завершення п'ятирічки.