Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

колгоспи села вже мали 128 голів великої рогатої худоби. Колгоспниці знесли на громадські подвір'я 280 власних курей. Сільські механізатори відремон­тували два піднятих з брухту двигуни.

З цього починали. Восени під озимину орали кіньми, волами, коровами, копали лопатами. Те ж було і весною 1944 року. Завдяки самовідданій праці засіяли й зі­брали понад половину довоєнних посівних площ, а врожай озимої пшениці в усіх трьох колгоспах становив пересічно по 14 цнт з гектара. Колгоспи, виконавши дер­жавні плани хлібозаготівель, тисячі пудів хліба здали до фонду оборони країни по­над план. Багато хліба здали до фонду Червоної Армії й колгоспники. Вони відпра­вили бійцям на фронт сотні посилок.

У червні 1946 року село на честь загиблого тут у 1941 році генерал-лейтенанта А. К. Смирнова перейменовано на Смирнове, а Попівська сільрада — на Смирновську. Ім'ям відважного генерала було названо й середню школу.

Протягом першої повоєнної п'ятирічки (1946—1950) повністю відбудовано село та господарства артілей, які влітку 1950 року об'єдналися в одну, що мала тепер 7384 га угідь. Допомога колгоспу з боку МТС забезпечила підвищення агротехніки рільництва і більш-менш сталі врожаї зернових і технічних культур. Наприкінці 1950 року колгосп мав уже 700 голів великої рогатої худоби, 3 усіх видів поголів'я довоєнний 1940 рік було перевищено.

Добре працювала сільрада, очолювана комуністом Г. П. Бойком. На її сесіях заслуховувалися звіти правління колгоспу про готовність господарства до проведення сільськогосподарських кампаній, про розвиток громадського тваринництва, хід соціалістичного змагання тощо» Сільвиконком постійно займався питаннями орга­нізаційно-масової, культурно-освітньої роботи, торгівлі та благоустрою.

В один з років другої повоєнної п'ятирічки (1952 р.) врожайність зернових на всій площі посіву досягла 24 цнт з га а на 375-гектарній ділянці озима пшениця вродила по 32—36 цнт з га, але закріпити це досягнення в наступні роки смирновцям не вдалося.

Весною 1957 року смирновську сільськогосподарську артіль перетворено на радгосп, який дістав назву «40 років Жовтня». До його складу вві­йшли ще чотири сусідні кол­госпи. Радгосп одержав 25 538 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 19 864 га орної землі, сільськогосподарську техніку з розформованої Попівської МТС. Він мав 4 відділення, а кожне з них — молочно-товарні, вівце,- свино- і птахоферми.

Завдяки зусиллям партій» ної організації (секретар Д. П. Бобков) та дирекції радгоспу, яку очолив досвідчений керівник комуніст В. Г. Єременко, що зуміли пра­вильно розставити кадри, передусім механізаторів та тваринників, широко розгор­нути соціалістичне змагання, вже в перший рік свого існування радгосп досяг знач­них виробничих успіхів. Було зібрано по 21,2 цнт зернових з га. Надої молока пересічно становили по 2890 кг від кожної фуражної корови. Набагато зросло виробництво м'яса. На 100 га угідь вироблено по 43 цнт м'яса.

Ці успіхи трудівників радгоспу «40 років Жовтня» були гідно відзначені Радян­ським Урядом. Директор радгоспу В. Г. Єременко та свинарка Р. К. Котова, яка виростала по 24 поросяти від кожної з закріплених за нею свиноматок, були наго­роджені орденом Трудового Червоного Прапора, тракторист А. П. Кисунько, телят­ниці О. С. Пилипенко і М. Н. Свистун, свинарки Т. Д. Коротич і Г. Д. Кочубей, доярка Н. І. Усачова, яка надоїла по 3325 кг молока від кожної корови,— орденом «Знак Пошани».

Надто велике господарство радгоспу «40 років Жовтня» виявилося незручним для управління, тому весною 1962 року з нього виділився новостворений радгосп «Олексіївський» з центром у с. Олексіївці Смирновської сільради, а в радгоспі «40 ро­ків Жовтня» залишилося 12 818 га угідь. Протягом семирічки радгосп придбав бага­то різної техніки. Тут працювала достатня кількість механізаторів, а також 16 кваліфікованих спеціалістів сільського господарства. Це дало змогу закріпити раніше досягнуті виробничі успіхи і домогтися нових. У 1964 році було зібрано по 22,8 цнт зернових і по 18,4 цнт соняшнику. Зросло поголів' я і збільшилась продуктив­ність тваринництва. Радгосп став рентабельним господарством, одержав 200 тис. крб. прибутку.

За трудові успіхи, досягнуті в роки семирічки, директор радгоспу А. Р. Вязьмітінов нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, бригадир третього від­ділку І. Ф. Скрипка — орденом «Знак Пошани», а чотири передовики виробництва — медалями «За трудову відзнаку».