Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

Закличне партійне слово надихнуло якимівців на нові трудові звершення. До 1950 року вони відродили господарства артілей райцентру і досягли деякого поліпшення у тваринництві. Якимівці відбудували все житло, всі приміщення державних і громадських установ. 1957 року сільгоспартілі ім. ХІІ-річчя Жовтня, «Труд» та ім. Карла Маркса об'єдналися в одне господарство.

За успіхи в розвитку сільськогосподарського виробництва велика група тру­дівників Якимівки удостоєна урядових нагород: комбайнер Якимівської МТС, заспівувач соціалістичного змагання В.. І. Бачурін — ордена Трудового Черво­ного Прапора, перший секретар райкому партії І. А. Азацький — ордена Ле­ніна, чабан колгоспу «Прапор Леніна» Д. М. Кидалов — ордена Трудового Чер­воного Прапора, директор дослідної станції механізації А. О. Докучаєв — ордена Трудового Червоного Прапора.

Дальших успіхів у розвитку колгоспів і радгоспів домоглися якимівці п ротя- гом семирічки і особливо поточної п'ятирічки. Трудівники колгоспу «Прапор Ле­ніна» в 1966—1969 рр. одержували зернових по 20 цнт з га. Не менш успішно розви­валося й громадське тваринництво. З 1962 року артіль почала спеціалізуватися на виробництві свинини. Механізація виробничих процесів, впровадження досяг­нень науки і передового досвіду, раціональних методів відгодівлі, самовіддана, високопродуктивна праця тваринників — все це дало відчутні наслідки. В 1967— 1969 рр., порівняно з роками семирічки, зросло виробництво тваринницької про­дукції на 100 га сільськогосподарських угідь, яке досягло пересічно: по 77,2 цнт м'яса, 200 цнт молока, 3,2 цнт вовни, а також по 17 тис. штук яєць на 100 га зерно­вих.

Колгосп «Прапор Леніна» — один з кращих у районі, трудівники його з року в рік домагаються високих сталих урожаїв. Так, зокрема, і в 1969 році, незважаючи на вкрай несприятливі погодні умови (чорні бурі), тут одержали по 21 цнт зерно­вих, в т. ч. по 23 цнт озимої пшениці з гектара. Цьому сприяють висока агрокуль­тура, достатня кількість техніки. В колгоспі працювало 55 тракторів, 30 різних комбайнів, 23 вантажні автомашини тощо.

Завдяки чіткій організації праці, люди в колгоспі мають добрі заробітки: рядовий колгоспник — понад 100 крб., механізатор — 140, доярка — 180 крб. В колгоспі працюють 4 інженери, 6 агрономів, 6 зоотехніків, 2 економісти, близько ста механізаторів. 15 колгоспників навчаються заочно в інститутах і технікумах. Кращі майстри колгоспного виробництва, ветерани праці одержали звання Почес­ного колгоспника.

Один з них О. Г. Чуйкін — ветеран колгоспу має трудовий стаж близько 40 років, ЗО з них він працює механізатором у рідному колгоспі. 1969 року його меха­нізована ланка по вирощуванню просапних культур домоглася хороших наслідків, кожен гектар соняшнику дав 19 цнт, а гектар буряків — по 240 цнт. Кукурудзи на кожному з 336 га зібрано по 157 цнт зеле­ної маси і по 21 цнт зерна. О. Г. Чуйкін був посланцем хліборобів області на республікан­ському з'їзді колгоспників. У дні роботи з'їзду ветеран сказав ці щирі, що йдуть з глибини серця слова: «Не ті тепер машини, що були на зорі колективізації, не ті люди. Мені довелося працювати на «Інтерах» і «Фордзонах», на У-2 і ХТЗ. І скажу, що тепер хліб добувати лег­ше, і веселіше, бо хлібороби стали грамотними, культурними, знають агрономію і складну техніку. За кермом трактора я вже понад ЗО років, а втоми не почуваю, шана і теплота народна додають сил і наснаги»

Очолює артіль з 1962 року М. А. Горлач, який віддав більшу частину свого свідомого життя службі в Радянській Армії, а після Ве­ликої Вітчизняної війни — розвиткові сіль­ського господарства. За освоєння цілини він нагороджений орденом Леніна. Вищої нагороди Батьківщини в Якимівці удостоєні І. А. Азацький (вдруге) та І. Г. Дени- сенко. Колишній батрак, активний учасник соціалістичного будівництва та Великої Вітчизняної війни І. А. Азацький протягом 17 років очолював Якимівську районну партійну організацію. З 1967 року — він на "пенсії. І. Г. Денисенко — досвідче­ний інженер-механік, керуючий Якимівським районним відділенням «Сільгосп­техніки».

Трудівники Якимівки, молодь мають усі умови для культурного зростання. Лабораторії, випробувальні ділянки, дослідне господарство, метеорологічна станція й музей сільськогосподарських машин, наукова бібліотека на 12 тис. томів до їх послуг.

У Якимівці працює близько 50 науковців і дослідників, у т. ч. кандидати наук Є. О. Писанко, Т. К. Продан. Колектив наукової станції удосконалює техноло­гію вирощування кукурудзи, а також сільськогосподарські машини, призначені для роботи в південних степах; займається комплексною механізацією молочних ферм. У селищі є училище механізації сільського господарства, яке щороку го­тує 250—300 механізаторів.

Значно розширено і реконструйовано за останні роки завод «Стандарт», який у 1963 році підпорядковано міністерству комунального господарства УРСР. Тут замінено старе технологічне обладнання, збудовано новий механічний цех. На під­приємстві працюють понад 500 робітників та інженерно-технічних працівників, які виготовляють широкий асортимент металевих виробів.