Колгоспи добре оснащені новітньою технікою та укомплектовані кваліфікованими кадрами. Відповідальні ділянки виробництва очолюють 47 фахівців. Машинно-тракторні парки артілей мають 134 трактори та 54 комбайни, 60 вантажних автомашин, 285 електромоторів та ін. техніку. В господарствах працювало 253 механізатори.
Роки семирічки і нової п'ятирічки, масове соціалістичне змагання на честь піввікового ювілею Радянської влади та 100-річчя з дня
багатьох самовіданних трудівників ланів і ферм, імена яких стали відомими не тільки в районі, айв області. Загін чернігівських орденоносців поповнився ще 57 передовиками, нагородженими за визначні трудові досягнення. Ордена Леніна удостоєна свинарка артілі «Більшовик» В. Ф. Швець. Багато років працювала вона на фермі, щорічно
одержуючи по 20—25 поросят від кожної свиноматки. Добра слава линула про майстрів сільськогосподарського виробництва комбайнера М. С. Берка, трактористів П. 1. Божка і М. ГІ. Похилька, свинарок М. X. Бабку та Г. І. Залужну, колгоспниць М. І. Гончар і Г. П. Рибас, нагороджених орденом Трудового Червоного Прапора, та інших.
Успішно розвивалися в Чернігівці промислові підприємства, на яких 1969 року працювало 1011 робітників та інженерно-техиічних працівників. Завод продовольчих товарів у 1968 році давав понад 1000 тонн борошна, 670 тонн олії, також тонни різних круп, ковбас, комбінованих кормів для тваринництва тощо. Маслозавод виготовив 1063 тонни тваринного масла та багато молочних продуктів різного асортименту. В селищі діють відділення «Сільгосптехніки», побутовий комбінат з швейними і шевськими майстернями, фото-, теле- і радіоательє, комбінат комунальних підприємств, ремонтно-будівельна дільниця, електропідстанція, автоколона та інші підприємства, які 1968 року виробили продукції на 7,4 млн. карбованців.
Близько 300 чоловік працюють у створеному в 1956 році Чернігівському міжколгоспбуді, який має цегельний завод, теслярський цех і пилораму, залізобетонний вузол, 10 бульдозерів, скреперів і тракторів, 22 автомашини тощо. Ще одна будівельна організація, створена в Чернігівці у 1959 році, міжколгоспшляхбуд налічує 22 автомашини, 12 бульдозерів, скреперів, автонавантажувачів, тягачів. За 1968 рік галяхобудівельники проклали 19 км шоссе.
Успіхи в розвиткові економіки Чернігівки стали можливі, завдяки самовідданій праці трудівників селища, вмілому спрямуванню виробничого життя партійними організаціями. У Чернігівці 24 первинні партійні організації, на обліку яких у 1969 році перебувало 483 комуністи. Найбільш численні парторганізації — колгоспні. Понад третина членів партії працює механізаторами, 16 проц.— у тваринництві, 10 проц.—у рільництві. У своїй повсякденній роботі партійні організації приділяють багато уваги питанням виробничого життя та комуністичного виховання трудящих.
1957 року Чернігівка стала селищем міського: типу. При селищній Раді працюють комісії, які займаються питаннями охорони здоров'я, торгівлі і громадського харчування, культурно-освітньою роботою, впорядкуванням селища. Під, керівництвом Ради у селищі діють громадські організації, вуличні комітети, товариські суди тощо.
Неухильний розвиток народного господарства селища забезпечив піднесення добробуту і культури життя. В 1968 році середньомісячна заробітна плата рядового колгоспника становила 80 крб., механізаторів — 100—110 крб., тваринника — 90— 110 крб. Робітники, службовці і колгоспники селища — ветерани праці — одержують пенсії.
У 1969 році в Чернігівці працювало 26 магазинів, які продали населенню товарів на 13 млн. крб. Крім продуктових та промислових магазинів до послуг трудящих культмаг, книгарня, три їдальні, підприємства комбінату побутового обслуговування тощо.
Змінився зовнішній вигляд селища. З'явилися нові вулиці, заасфальтовані і освітлені, з кількаповерховими будинками. За післявоєнні роки побудовані 3 кінотеатри, у т. ч. один широкоекранний, два будинки культури та клуб, приміщення районної бібліотеки. Тільки 1967 року споруджено 16 адміністративно-побутових корпусів, 2 житлові будинки для робітників на 146 квартир та понад 30 індивідуальних будинків.
Чернігівка потопає в зелені фруктових садів та декоративних дерев. На честь 50-річчя Великого Жовтня закладено парк відпочинку на площі 5 га. У центрі селища височать пам'ятники загиблим героям громадянської та Великої Вітчизняної воєн.
За післявоєнний час сталися великі зміни в охороні здоров'я трудящих. Кваліфіковану медичну допомогу хворі одержують у поліклініці та лікарні, де працюють 147 спеціалістів. Лікарня розміщена в шести корпусах, в одному з них — амбулаторія. В селищі 3 аптеки. На колгоспних фермах відкрито профілакторії.
У післявоєнні роки розширилась мережа навчальних закладів селища, зросла кількість педагогів. У 1969 році понад півтори тисячі дітей здобували освіту в одній середній, трьох восьмирічних і двох початкових школах. Є в селищі восьмирічна школа-інтернат. З 1967 року відкрита дитяча музична школа. 111 учителів з вищою та