Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

організованого в 1934 році республіканського конкурсу на кращу, показову тваринницьку ферму. Уславили себе й доярки ферми колгоспу ім. Тельмана О. П. Хайлова, І. Панасенко та М. Ярощенко, які 1940 року надоїли від кожної з закріплених за ними корів по 3—3,5 тис. літрів молока і були учасницями Всесоюзної сільськогосподарської ви­ставки. Учасниками виставки 1939—1941 рр. були скотар колгоспу іхМ. Калініна С. Я. Сулименко, телятниці артілі ім. Шевченка Є. І. Сідаш і О. І. Рябченко, механі­затори Чернігівської МТС П. П. Доценко та І. П. Худич, які перевиконували ви­робничі норми при значній економії пального.

У передвоєнні роки значно змінився зовнішній вигляд села. Воно прикрасилося садами та декоративними деревами. На місці старих хат-мазанок виросли десятки цегляних будинків. У центрі села споруджено двоповерхову школу, будинок культури, бібліотеку, приміщення районних установ, магазинів, електростанцію.

Набагато поліпшилось медичне обслуговування населення; У Чернігівці пра­цювала районна лікарня на 55 ліжок, амбулаторія, три медичні пункти, пологовий будинок, аптека. Про здоров'я трудящих турбувались 8 лікарів і 44 працівники се­реднього медичного персоналу.

До 1935 року в Чернігівці була в основному ліквідована неписьменність населення. З 1935 року в селі на базі семирічки відкрилась середня школа, працювали
чотири початкові школи. 1938 року відчинили двері дві нові семирічні школи — Токмачанська та Низянська. Дітей навчали 45 вчителів.

В селі діяли будинок культури та три колгоспні клуби, де працювали гуртки художньої самодіяльності — драматичний, танцювальний, оркестр духових інстру­ментів. Двічі на тиждень демонструвалися кінофільми. В 1932 році Чернігівка була радіофікована. Мешканців обслуговували районна бібліотека з книжковим фондом на 35 тис. томів та дитяча бібліотека на 15 тис. книжок.

Значну роль у культурно-освітній роботі відігравали комсомольці Чернігівки. На 1940 рік комсомольські організації районного центру об'єднували 239 юнаків та дівчат. Комсомольці налагодили роботу гуртків художньої самодіяльності, прова­дили літературні вечори. Велику увагу вони приділяли фізичному та військовому вихованню молоді. При клубі колгоспу ім. Будьонного організували кімнату обо­рони. Під час Всесоюзних оборонних змагань 1940 року Чернігівська районна комсомольська організація виборола перше місце в області по оборонній роботі, їй було вручено перехідний Червоний прапор.

В перші ж дні Великої Вітчизняної війни 850 чернігівців вступили до лав Чер­воної Армії. Жінки і підлітки замінили чоловіків, які пішли на фронт. В ці дні само­віддано трудилися колгоспниці та механізатори, виконуючи норми на 200—400 проц. З наближенням фронту чернігівці евакуювали людей, громадське майно, худобу, сільськогосподарську техніку.

7 жовтня 1941 року німецько-фашистські загарбники окупували село і завдали його жителям багато лиха. 500 юнаків і дівчат фашисти примусово вивезли на ка­торгу до Німеччини.

Але радянські люди не скорилися окупантам. У Чернігівці виникла патріо­тична група з 13 чоловік, душею якої були комуністи К. Я. Мізін, І. І. Богдан, М. П. Лола, і. П. Яценко, П.Ю. Кузьменко. Готуючись до збройного виступу проти окупантів, патріоти збирали та переховували зброю. В травні 1943 року групу розкрило гестапо. Усіх її учасників розстріляно.

У вересні 1943 року в районі Чернігівки точилися запеклі бої. Відступаючи, фашистські бандити спалили село. Коли вранці 18 вересня 1943 року воїни 301-ї та 302-ї стрілецьких дивізій 51-ї армії визволили Чернігівку, вона являла суцільне згарище. Загальні збитки, завдані німецько-фаїтіистськими загарбниками колгоспам села, становили 69 530 тис. карбованців.

Визволяючи Чернігівку, загинули 324 радянські воїни. Вони поховані у брат­ській могилі, на якій встановлено гранітний обеліск. В лавах Радянської Армії мужньо билися з ворогом сотні чернігівців. Ще 1929 року почав службу в армії уродженець села А. М. Темник. Під час Великої Вітчизняної війни гвардії полков­ник А. М. Темник з боями дійшов до Берліна і 25 квітня, штурмуючи фашистське лігво, безстрашний воїн загинув. Його посмертно удостоєно звання Героя Радян­ського Союзу. Ім'я.Героя золотими літерами викарбувано на пам'ятникові радянським воїнам біля Бранденбурзьких воріт у Берліні.

Хоробро захищав радянську Батьківщину М. М. Дєнєжний. За зразкове вико­нання бойових завдань він нагороджений орденами Червоної Зірки, Слави II сту­пеня, Вітчизнняної Війни II ступеня та медалями. За мужність і відвагу в боях 170 уродженців Чернігівки одержали ордени і медалі Радянського Союзу.