Чернігівка

приміщень, техніки, худоби. На всі колгоспи залишилась одна вівця, 5 свиней, 13 схованих колгоспницями корів, розбитий трактор і скалічений кінь. Колгоспники почали обробляти лани уцілілими коровами.

Велику допомогу колгоспам подала держава. На початку 1944 року артілі одер­жали 1,9 млн. крб. позички та 200 голів великої рогатої худоби. До Чернігівської MTС прибуло 37 тракторів і стільки ж комбайнів. Для відновлення артільних птахо­ферм колгоспниці, з ініціативи трудівниці артілі «Більшовицьким шляхом» О. Я. Кузьменко, віддали власних курчат. Того ж року за рішенням райвиконкому налагодилась

робота крамниць, їдальні, хлібопекарні. Відкрились районна амбула­торія та лікарня на 45 ліжок, низянський медичний пункт, районна епідемічна стан­ція, дитяча консультація. Вже на початку листопада 1943 року почали працювати середня та 4 початкові школи, в яких сіли за парти 564 учні. Школярі мали гарячі сніданки.

Високі зразки ударної праці подавали чернігівські хлібороби. Трактористка, МТС О. Кондратенко обробила 176 га ріллі, зекономивши 475 кг пального. Обласний земельний відділ та обком комсомолу нагородили її Почесною грамотою. Комсомол­ки артілі «Більшовицьким шляхом» М. Залужна та 3. Луценко вдень працювали на тракторі, виконуючи норми виробітку на 180—200 проц., а ввечері разом з іншими в'язали снопи.

З переможним завершенням Великої Вітчизняної війни до Чернігівки поверну­лись демобілізовані воїни. Працювати стало набагато легше. При МТС почали працювати курси механізаторів. Поступово родини колгоспників вселялися у нові житлові будинки. Комсомольці організували масові виходи на скиртування хліба, відбудову села. В час недільника вони заскиртували 60 га пшениці та пере­віяли 610 цнт зерна. Протягом 1945 року колгоспи освоїли понад 60 проц. посівних площ. Завдяки допомозі братніх народів колгоспи Чернігівки наприкінці 1945 року мали 897 голів великої рогатої худоби, 1165 овець, 150 коней.

В 1946 році Радянський уряд нагородив медалями «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941 — 1945 рр.» 69 передовиків.

Відбудова села загалом завершилась у роки першої післявоєнної п'ятирічки. Трудівники Чернігівки виявили масовий ентузіазм. Так, медичні працівники влас­ними силами звели приміщення районної лікарні. Робітники, колгоспники, службов­ці брали участь у відбудові службових приміщень МТС, млинів, олійниць, масло­заводу, райхарчокомбінату та райпромкомбінату. В останньому році п'ятирічки колгоспники повністю освоїли посівні площі, а пересічна врожайність зернових зрос­ла до 12 цнт з га на всіх площах посіву. Подвоїлось поголів'я великої рогатої худоби та овець.

Восени 1950 року відбулося укрупнення колгоспів. На базі 8 виникли 4 великі артілі: «Зоря комунізму», ім. Калініна, ім. Будьонного та ім. Шевченка. Їх очолили досвідчені керівники. Укрупнення господарств сприяло інтенсивнішому розвиткові сільськогосподарського виробництва другої післявоєнної п'ятирічки. Врожайність зернових за ці роки підвищилась на 2—3 цнт, а соняшнику досягла 17 цнт з га.

Колгоспна економіка завдяки успіхам у рільництві й далі зміцнювалась. У 1958 році колгоспи ім. Будьонного та ім. Шевченка об'єдналися в артіль «Більшовик». Вона стала найбільшою серед трьох господарств райцентру. Тут на площі 4110 га колгоспники зібрали пересічно по 16,3 цнт зернових з га, по 18,8 цнт кукурудзи та по 19 цнт соняшнику. Чималі зрушення відбулися і в громадському тваринництві. Поголів'я худоби в усіх трьох колгоспах зросло в півтора раза. Майже в два рази зросла його продуктивність. У 1958 році колгоспи придбали чимало сіль­ськогосподарської техніки.

В наступні роки колгоспи Чернігівки зробили перші кроки по шляху спеціаліза­ції господарства. Відведено значні площі під кормові культури; створення міцної кормової бази дало змогу колгоспові «Зоря комунізму» спорудити механізований свиновідгодівельник на 6 тис. голів. Завдяки цьому свинопоголів'я в колгоспі збіль­шилось до 9,1 тис. У 1965 році тут на 100 га сільгоспугідь виробили по 60 цнт м'яса.

Зросла площа під садами (до 260 га). Артіль «Більшовик» збудувала консервний цех для переробки овочів і фруктів з річною продуктивністю 1,5 млн. умовних банок.

Колгоспи розгорнули значне будівництво. У 1959—1965 рр. вони спорудили чотири свинарники, 12 ферм для великої рогатої худоби, кілька вівцеферм, олійницю, два зерносховища на 14,5 тис. тонн зерна тощо.

Підвищенню продуктивності праці сприяла подальша електрифікація вироб­ництва. 1963 року Чернігівку підключили до державної електросистеми. Протягом семирічки кількість електромоторів у колгоспах збільшилася до 190.

Значний крок уперед зробили трудівники сільського господарства селища за 4 роки поточної п'ятирічки. Цьому сприяло успішне перетворення в життя рішень березневого Пленуму ЦК, XXIII з'їзду КПРС і XXIII з'їзду Компартії України, зокрема поліпшення структури посівних площ і агрокультури рільництва, системи матеріального заохочення колгоспників, піднесення авангардної ролі комуністів і комсомольців на виробництві. 1969 року, незважаючи на несприятливі погодні умови, місцеві колгоспи зібрали по 18—19 цнт озимої пшениці з га, 15—16 цнт со­няшнику. Рік у рік по 30 цнт і більше зерна кукурудзи вирощують механізатори колгоспу «Більшовик» Д. А. Сивак і С. С. В'язовий. їх імена не раз заносилися на районну і обласну Дошки пошани.




Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від

Чернігівка