Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

електромережі, і це дало змогу 75 проц. трудомістких робіт у тваринництві механізувати. В колгоспах впроваджено електродоїння, змонтовано молокопроводи тощо. На виробничі потреби у тваринни­цтві господарства протягом 1969 року використали понад півмільйона квт.-год. електроенергії.

Зміцнення кадрів комуністами, точний розпорядок робочого дня тваринників, відзначення кращих виробничників, впровадження чіткого

Високі прибутки одержували андріївські колгоспи від реалізації врожаю садів, які І969 року займали площу 290 га. З 1968 року з'явилася нова галузь господар­ства — зрошуване городництво. Шефи — робітники Бердянського заводу шляхових машин допомогли колгоспникам ввести в дію 5 дощувальних установок. На зрошених 220 га городів одержано по 259 цнт з га кормових коренеплодів і по 134 цнт овочів.

Переведення комплексних рільничих бригад, ферм, майстерень тощо на госпо­дарський розрахунок позитивно відбилося на їх рентабельності. У 1969 році прибут­ки артілей становили близько 2 млн. крб. Під час реорганізації МТС колгоспи при­дбали велику кількість сільськогосподарської техніки і з кожним роком поповн ю- вали її парк. 1969 року на андріївських ла­нах працювали 81 трактор, 47 комбайнів, 34 автомашини, 216 електромоторів.

У перших рядах борців за високий уро­жай, комплексний розвиток господарства йшли комуністи, яких 1969 року налічува­лося 126. Члени партії очолили змагання за комуністичну працю й побут. Під керівни­цтвом партійних організацій активно пра­цює великий загін андріївських комсомольців, якии оо єдну£ юнаків і дівчат.

Комуністична партія і Радянський уряд гідно оцінили внесок андріївців у все­народну справу розвитку економіки країни. За трудові успіхи в 1959—1966 рр. орде­нами й медалями СРСР нагороджено ЗО передовиків виробництва.

1957 року Андріївну віднесено до категорії селищ міського типу. З того часу тру­дящі побудували понад 500 добротних будинків. У селищі споруджено 9 двоквартир­них і 4 восьмиквартирні житлові будинки, 9 магазинів, готель тощо. Селище прикра­сили кінотеатри, стадіон.

В Андріївці працюють маслозавод, цех Бердянського харчокомбінату, цех Успе- нівського побуткомбінату, що виготовляє двері, віконні рами, а також залізну чере­пицю з відходів жерсті заводу «Запоріжсталь».

Велику турботу про впорядкування і озеленення Андріївни виявляє селищна Рада. З ініціативи комісії по благоустрою 1966 року закладено парк площею 2 га. Заасфальтовано 8 км вулиць і стільки ж тротуарів, забруковано шляхи до залізнич­ної станції Єлизаветівка та сусіднього села Берестового. Зведена на околиці Андріїв­ни гребля дала змогу очистити води річки Кільтиччі, а два резервуари по 300 куб. м кожний забезпечили достаток води. У селищі прокладено 13 км водопроводу.

З 1965 року в артілях введено грошову оплату праці. Середньомісячний заробі­ток рядового колгоспника становив 95 крб., а тваринника і механізатора — 120— 140 карбованців.

У селищі відкрита лікарня на 130 ліжок та кілька медпунктів, на фермах — профілакторії для тваринників. У 1969 році тут працювало 20 лікарів та понад 100 чоловік з середньою медичною освітою.

Зросла культура колгоспної Андріївни. В селищі відкрито дві районні бібліо­теки — для дорослих і дітей та 2 колгоспні. Загальний книжковий фонд їх переви­щує 57 тис. томів.

Середні денна та вечірня школи, де працює 46 педагогів, охоплюють 786 учнів. Т. Г. Мизіній у 1966 році присвоєно звання заслуженої вчительки школи УРСР. За роки Радянської влади з уродженців села вийшло понад п'ятсот висококваліфі­кованих спеціалістів.

В Андріївці є свої слюсарі, будівельники, електрики, радисти, механізатори. В колгоспах селища працює 9 агрономів, 10 зоотехніків, 7 інженерів, 14 економістів і бухгалтерів.

До послуг жителів Андріївни -— будинок культури і два колгоспні клуби, при яких створені гуртки художньої самодіяльності. Далеко за межами села лине слава про сім'ю танцюристів Ашифіних, які з успіхом виступали на багатьох фестивалях і оглядах самодіяльного мистецтва.

У селищі працює первинна організація товариства «Знання», яка налічує ЗО чле­нів. При лікарні активно діє жіноча Рада у складі 9 чоловік. Добровільне спортивне товариство «Колгоспник» та первинні організації ДТСААФ організували спортивні гуртки, обладнали стадіон і стрілецький тир.