Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

Опір куркульства, наскоки махновських зграй перешкоджали радянському бу­дівництву в Андріївці. Під час одного з таких нападів махновці по-звірячому закату­вали Д. М. Фомінського, місцевого бідняка, комуніста, який очолив створений у бе­резні 1920 року андріївський продовольчий загін. Але продармійці не припинили своєї діяльності. Виявлені ними в одного з куркулів 300 пудів ячменю ревком рек­візував і, оскільки волость виконала продрозверстку, продав його біднякам; 32 пуди сортового заліза, вилучені в іншого глитая, ревком розподілив

В липні 1920 року в селі засновано партійний осередок, секретарем якого став місцевий бідняк М. С. Писанець. Коли наблизився фронт, ревком і партійний осере­док організували поповнення лав Червоної Армії. Бої червоноармійців з врангелівцями за село точилися зі змінним успіхом. Захоплену 2 серпня 1920 року Андріївну врангелівці залишили вже 6 серпня; незабаром село знову опинилося в їх руках. 20 вересня один з полків червоної Морської експедиційної дивізії закріпився на західній околиці села і через два дні розгорілися запеклі бої з отаманським козачим полком, «вовчою» козачою дивізією та іншими бойовими одиницями врангелівців. Після значних втрат особового складу полку і загибелі його командира А. Д. Ранце­ва та комісара О. Бойченка, ворогові вдалося захопити село. 12 жовтня 1920 року за­гін моряків-десантників Азовської червоної флотилії почав запеклий бій з вранге- лівцями на околицях Андріївни. Під час цього бою ЗО тяжкопоранених моряків по­трапили в полон. їх привселюдно по-звірячому вбили біляки. В боях за село загину­ло 268 матросів. Вони поховані у братській могилі на сільській площі. 28 жовтня 1920 року червоні бійці 2-ї бригади Донецької стрілецької дивізії 13-ї армії остаточно визволили село від врангелівців.

Цим закінчуються події громадянської війни в Андріївці. На її фронтах хоробро билося проти ворогів Радянської влади багато вихідців з села, серед них А. Г. Синяв- ський — учасник боїв з денікінцями, К. К. Бабенко — учасник боїв за Харків, Київ, Вінницю; до 50-річчя встановлення Радянської влади всі вони нагороджені медалями «За бойові заслуги».

5 листопада 1920 року сход селян обрав сільський і волосний ревкоми, які на­самперед організували продовольчу допомогу червоноармійським сім'ям. Нарада представників ревкомів Андріївської, Софіївської, Новотроїцької та Троянів- ської волостей, що відбулася того дня в Андріївці, прийняла постанову провести мітинги на честь 3-х роковин Великого Жовтня. Резолюції наради закликали тру­дящих посилити боротьбу з бандитизмом і спекуляцією, активніше допомагати Червоній Армії. Трудящі Андріївни надіслали вітальну телеграму В. І. Леніну: «Москва, Голові Раднаркому Леніну. Удень роковин Великої Жовтневої революції андріївці шлють Вам велике сердечне вітання і запевняють, що будуть здійсню­вати Ваші безсмертні ідеї, доки всесвіт не зіллється в єдину сім'ю братерства і рівності».

Дійову допомогу волревкому в проведенні продрозверстки та підготовці до ви­борів місцевих Рад подавав волосний, а також Андріївський і Успенівський сільські

комітети незаможних селян. Наприкінці січня 1921 року відбулися вибори до сіль­ських Рад і з того часу Андріївка й Успенівка стали окремими селами. В січні обрали і виконком волосної Ради на чолі з А. Л. Власенком. На мітингу 8 травня 1921 року андріївці вирішили допомогти продовольством робітникам і зібрали для цього по пуду хліба з кожного двору. На початку січня 1922 року для боротьби з голодом у селі створено комітет по організації допомоги голодуючим, а також для проведення посівної кампанії. 13 січня учасники загальної сходки вирішили вилучити з церкви дзвони та інші цінні речі, щоб придбати хліб. Було відкрито кілька їдалень і харчо- пунктів для дітей.

Молодь села з допомогою комуністів весною 1922 року створила комсомольський осередок. Очолив його молодий робітник з Бердянська О. Жмудь.

У березні 1923 року Андріївка стала районним центром. Того місяця тут ство­рюється районний комітет партії, а незабаром — райком комсомолу. 1923 року роз­почав свою діяльність виконавчий комітет районної Ради. Партійний осередок Андріївки на цей час налічував 7 членів і 4 кандидати в члени партії.

Районний комнезам очолив О. С. Лисенко, делегат III Всеукраїнського з'їзду КНС, у минулому вчитель, якого царські власті за революційну роботу серед селян кілька разів кидали до в'язниці, а з 1913 року позбавили права вчителювати. З іні­ціативи КНС в Андріївці створюється прокатний пункт, зміцнюються створені 1-921 року кредитне та споживче кооперативні товариства. Не послабив роботи і сіль­ський комнезам. Протягом серпня 1923 року він розірвав 80 кабальних угод бідня­ків з куркулями, укдадених голодного 1921 року. Комнезам організував для безпри­тульних дітей будинок на 100 чоловік.

Мешканці села в квітні 1923 року, під час тижня допомоги робітникам, зібрали 1075 крб. Вони також брали участь в організованих протягом грудня того ж року мі­сячнику допомоги студентові-незаможнику, тижню допомоги матері-пролетарці. Андріївці зібрали 57,7 тис. крб. на побудову вітчизняного повітряного флоту.