Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

тощо, а також 5 жниварок, 7 плугів, сівалку, 6 віялок і молотарку. Його члени придбали в кредит трактор та молотарку. Перетворене 1929 року в артіль ім. Івана Франка на чолі з двадцятип'ятитисячником Д. С. Колесниковим, господарство швидко зростало і через рік мало 3 бригади.

У 1927—1929 рр. виникло ще близько десятка ТСОЗів, на базі яких пізніше створено колгоспи «Червоний колос», «Червона гора», «Зелена

Колективізація села проходила в умовах жорстокої класової боротьби. Куркулі зривали хлібозаготівлі, саботували розпорядження Радянської влади, всіляко шко­дили молодим колгоспам. Один з них підпалив колгоспні скирти, інші провадили серед селян ворожу агітацію, підмовляючи їх не виконувати плани хлібоздачі тощо. Тому, за постановами сільських сходів і зборів колгоспників, глитаїв вислали за межі села, а їхнє майно конфіскували. На серпень 1931 року 91,9 проц. андріївських дво­рів стали членами колективних господарств.

Партійна організація села, Рада, комітет незаможних селян виступали ініціато­рами організації мітингів-перекликів готовності до посівної кампанії та жнив, кон- курсів-оглядів діяльності колгоспів, нарад молоді і жінок, випуску стінгазет — «Іллічовок». Читання газет і журналів, бесіди з колгоспниками були також в арсе­налі політико-масової роботи активістів села. Наприкінці 1931 року колгоспи район­ного центру вели перед у соцзмаганні по району. 14 жовтня 1931 року колгоспники Андріївки організували до річниці колективізації й свята врожаю червону валку з надплановим хлібом — 250 підвід.

Машинно-тракторна станція, яка обслуговувала 12 колгоспів, створена в селі 1932 року. МТС направила в кожну артіль агронома. 1933 року при МТС були органі­зовані курси трактористів, комбайнерів, механіків. Широка механізація на колгосп­них ланах, робота політвідділу МТС по поліпшенню трудової дисципліни, кращій організації праці сприяли економічному зміцненню колгоспів Андріївки, одержанню високих урожаїв. 1935 року врожай озимої пшениці становив пересічно 20 цнг з гектара.

Трудові успіхи колгоспників Андріївки не раз відзначались урядовими нагоро­дами. Бригадир рільничої бригади колгоспу ім. Івана Франка А. Ф. Конопелько, колишній сирота-наймит, один з перших організаторів ТСОЗів, 1935 року за одержа­ний його бригадою врожай озимої пшениці по 40 цнт з га, удостоєний ордена Леніна. Цією ж високою нагородою відзначений бригадир рільничої бригади артілі «Черво­ний колос» А. В. Курило. Колектив артілі ім. Паризької Комуни виборов перше місце по району в соціалістичному змаганні.

Механізація виробничих процесів у рільництві досягла 85 проц. За три перед­воєнні роки тут значно зросло поголів'я худоби: корів — у півтора раза, овець — у три рази, свиней — майже в п'ять разів. На початку 1940 року сім артілей Андріїв­ни об'єдналися в п'ять: ім. 13-річчя Жовтня, ім. Паризької комуни, ім. Івана Фран­ка, «Зелена гора» та «Червоний колос». Цього року їх загальні прибутки становили 1,5 млн. карбованців.

Учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1940 року став колгосп «Паризька комуна», вівцеферма цієї артілі, її завідуючий М. Т. Пилипенко та чабан О. Ф. Міщенко, який виростив по 150 ягнят від 100 вівцематок, та інші.

На трудодень трудящі Андріївки одержували по 3—5 кг хліба та по 2—3 крб. грішми. 1936 року в селі з'явилося електричне освітлення, простяглися лінії радіо­трансляції. Село змінило своє обличчя: його прикрасили впорядковані вулиці, доб­ротні будинки, школа-десятирічка, парк, закладений у центрі Андріївки. Заповідним у селі стало місце,'на якому у 1940 році спорудили пам'ятник В. І. Леніну.

В центрі уваги Андріївської районної Ради стояли питання благоустрою села, добробуту, медичного обслуговування населення. Її чергова сесія у січні 1941 року постановила поліпшити роботу підприємств місцевої промисловості, побутових майсте­рень, збільшити виробництво цегли й чере­пиці. В селі відкрили авторемонтну май­стерню, швейне ательє, а в колгоспах — шевські майстерні.

1941 року в Андріївці працювали лікар­ня на 20 ліжок, амбулаторія та аптека, штат їх складався з чотирьох лікарів і 6 осіб се­реднього медичного персоналу. Кожен кол­госп мав дитячий садок та ясла.

До 1937 року в селі була ліквідована неписьменність. Тоді ж на базі семирічки відкрилася середня школа, де тру­дилося ЗО вчителів, в 1940/41 навчальному році її відвіду­вало 900 учнів.

Крім районного будинку культури, протягом 1932— 1936 рр. у кожному колгоспі відкрилися клуби, де демон­струвалися кінофільми, працювали гуртки художньої само­діяльності. Молодь села брала участь в оборонних та спор­тивних гуртках. Районна та сільська бібліотеки налічували в 1940 році понад 10 тис. томів, кожна колгоспна родина передплачувала газети й журнали.