Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

бригади, яка вирощує  30 цнт пшениці на кожному га посіву, удостоєний звання Героя Соціалістичної заці. Люди є золотим фондом колгоспу. Вони— творці його багатства, яке постійно намножується. Загальні прибутки Господарства за останнє десятиріччя зросли шість разів і 1969 року становили 2,6 млн. карбованців.

Давно минули ті часи, коли колгоспники одержували на трудодень копійки. Нині їхній середньомісячний заробіток дорівнює 80 крб. На

Велике капітальне будівництво проводять колгосп, сільрада. У центрі села споруджено будинок культури, нові приміщення середньої школи, контори прав­ління колгоспу тощо. Красйвішає, впорядковується Мар'ївка. Її центр забруковано, всі вулиці освітлено, прокладаються тротуари. Жителі висаджують на вулицях і подвір'ях дерева, кущі, квіти.

1958 року в селі відкрито дільничну лікарню на 15 ліжок, амбулаторію. Для свинарок і доярок на тваринницьких фермах обладнано профілакторій. У кожній комплексній бригаді працюють дитячі ясла і садки - їх утримує колгосп.

Народне прислів'я твердить: «Не хлібом єдиним сита людина». Достаток поро­джує нові запити, посилює потяг до освіти, культури, мистецтва. В селі створено всі умови, щоб молодь могла дістати середню освіту. 1964 року відкрилися двері нової школи-десятирічки. Світлі, просторі класні кімнати заповнили 400 учнів. В школі обладнано кабінети, виробничу майстерню, спортивний зал. Є їдальня. Відкрито інтернат на 35 місць. Досвідчені вчителі, з яких трьом присвоєно звання відмінника народної освіти, дають своїм вихованцям ґрунтовні знання, які від­кривають їм шлях до вузів. Проте дедалі менше випускників залишає село. Вони розуміють, що їхні молоді руки, їхні знання вкрай потрібні колгоспові, що праця хлібороба, тваринника, механізатора не менш почесна, ніж праця шахтаря, металурга, вчителя. Отже наполеглива виховна робота партійної і комсомольської організацій школи, всього загону сільських комуністів, який налічує 80 чоловік, дає відчутні результати.

Сільська Рада, правління колгоспу не шкодують коштів на задоволення куль­турних потреб населення. Річні відрахування до культфонду значно перевищують 100 тис. крб. Новий будинок культури із залом на 450 місць, просторим фойє, кім­натами для гурткової роботи може позмагатися з будь-яким районним будинком і навіть палацом культури. Тут відкрито ленінську кімнату, краєзнавчий музей, що працює на громадських засадах. Понад 100 юнаків і дівчат, які мають здібності потяг до музики, танцювального і драматичного мистецтва, беруть участь у роботі самодіяльних гуртків і колективів. Мар'ївські аматори не раз завойовували перші місця на районних і обласних оглядах художньої самодіяльності, а духовий оркестр у березні 1964 року виступив з великим успіхом на республіканському огляді. В селі люблять і шанують книгу. Понад 1 тис. чоловік є читачами 3 бібліотек — сілянської, колгоспної, шкільної,— що мають понад 15 тис. книг. Нема такої родини, яка б не передплачувала газет, журналів. Людей цікавить не тільки стан справ в своєму селі. Вони живуть інтересами всієї країни, всього світу. І це ще одне, досить переконливе свідчення духовного збагачення радянського селянина, що від­бувається завдяки піклуванню Радянської влади, ленінської партії про розквіт  економіки і культури колгоспного села.