Мар'ївка

них Герой Радянського Союзу сержант М. Г. Макуха. На братській могилі загиблих воїнів-визволиїелів споруджено пам'ятник.

У лавах Червоної Армії громили ворога 342 уродженці Мар'ївки. За мужність і відвагу більше як половина з них нагороджена орденами і медалями.

Після визволення села мар'ївці, не гаючи часу, почали відбудову господарства. Механізатори із старих, зібраних частин змонтували два

трактори, радянські воїни передали артілі 14 коней, і цією тягловою силою колгоспники обробляли артільні лани. Комсомолки-трактористки Т. З.Цаталах та Л. П. Книш посіли перші місця серед механізаторів Біленьківської МТС.

Справжній трудовий героїзм проявили мар'ївці під час збирання врожаю 1944 року. Вони завершили його за 12 діб і зібрали пересічно по 12,5 цнт зернових з га. Обмолочували зерно цілодобово, використовуючи, крім молотарки, ціпи та котки. Це дало можливість колгоспові вийти переможцем у районному змаганні по хлібо­заготівлі. У битві за врожай брали участь всі — від старих до підлітків. Так, піо­нери місцевої школи виробили понад 6,1 тис. трудоднів. Прикладом для них були передові колгоспниці Н. А. Водяха, М. А. Тимошенко, Г. Д. Гребенюк.

Розгортаючи боротьбу за хліб, трудящі Мар'ївки водночас відроджували й інші галузі артільного господарства. Для поповнення поголів'я худоби було за­куплено близько 300 телят. Колгоспники очистили усі ставки, створили рибороз­плідник, що забезпечував мальками рибні господарства району. Артіль збудувала великий пташник.

Після закінчення Великої Вітчизняної війни до Мар'ївки повернулося понад 200 воїнів, які негайно включились у відбудову рідного села та колгоспу. Завдяки трудовому героїзмові механізаторів, тваринників, усіх колгоспників, артіль швидко міцніла і до 1949 року відновила довоєнний рівень виробництва. На грудях 35 пере­довиків засяяли ордени та медалі. За вирощення високого урожаю озимої пше­ниці — по ЗО цнт з га — ланковій 3. М. Гречці присвоєно звання Героя Соціаліс­тичної Праці. Орден Леніна одержала ланкова Є. І. Книш, шість чоловік — орден Трудового Червоного Прапора.

Окрилені високою оцінкою їхньої праці, мар'ївці розгорнули соціалістичне змагання за дальше піднесення рільництва і тваринництва. Керувала змаганням колгоспна партійна організація. Комуністи провадили велику організаторську і масово-політичну роботу. У кожній бригаді було відкрито добре обладнані червоні кутки. Вечорами сюди збиралися колгоспники послухати лекції та бесіди, почитати газети і журнали. Вся агітаційно-масова робота була спрямована на дальше зміц­нення економіки колгоспу.

Артільне господарство розвивалося успішно. 1955 року колгоспники зібрали високий урожай зернових — по 20,6 цнт з га. Зросли надої молока. Проте тварин­ництво все ще лишалося малорентабельним, і саме воно стало головною турботою

Партійної організації. Керівниками ферм було призначено комуністів. Для тваринніків організували курси з зоотехмінімуму. Правління артілі, парторганїзація, і колгоспники вишукували резерви для розширення кормової бази, дбали про поліпшепня догляду за худобою, збільшення виходу готової продукції. І поступово справи у цій важливій галузі пішли краще. В 1960 році було збережено 92 проц. молодняка.

У наступні роки колгосп «Росія» (перейменований 1962 р.) став одним з передових господарств району. Він має зерново-м'ясо-молочний напрям. Загальна площа земельних угідь перевищує 8 тис. га, з яких близько 5 тис. га зайнято під посівами полиці і кукурудзи. Врожаї зернових становлять близько 25 цнт з га. Колгосп висаджує овочі, має великий сад і виноіградник.

Успішно розвивається тваринництво. Поголів'я великої рогатої худоби за останнє десятиріччя збільшилося в 4 рази. У четвертому році п'ятирічки на 100 га угідь було вироблено 468 цнт молока, 44 цнт м'яса; на 100 га зернових — 23,5 тис. штук яєць. Нещодавно не було, мабуть, в колгоспі важчої роботи, ніж у доярок, свинарок, пташниць. А нині більшу її частину перекладено на машини і механізми, ферми обладнано підвіспими дорогами, електродоїльними агрегатами, автопоїлками, кормороздавачами. Тепер вже молодь не відмовляється від роботи у тваринництві. Працювати стало легше і приємніше, та й заробітки добрі — пересічно 90 крб. на місяць.

В колгоспі розуміють, що тільки за допомогою раціонального використання машин можна зробити господарство високоприбутковим, що треба поступово переходити до індустріальних методів виробництва сільськогосподарських продуктів, саме тому тут щороку збільшують машинний парк. Протягом 1959—1969 рр. кількість тракторів зросла втроє, комбайнів — удвоє, автомашин — у 3 рази. Потужна техніка в руках 126 механізаторів колгоспу є величезною силою.

Рік у рік поповнюється новими спеціалістами загін сільської інтелігенції. 169 року він налічував близько 60 чоловік — агрономів, зоотехніків, вчителів, працівників, культосвітніх працівників тощо.

Зростає виробнича кваліфікація сільських трудівників, збільшуються ряди передовиків колгоспного виробництва. В роки семирічки 12 кращих з них одержали нагороди, а І. Ф. Ревенко — бригадир рільничої


Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від

Мар'ївка