Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

колгосп «Українець». У 1931 році до нього вступила більшість хліборобів Мар'ївки. Наступного року 8 виробничих бригад артілі засіяли 1,7 тис. га. На збиранні врожаю перед вела друга бригада на чолі з І. І. Макаренком, якій присуджено перехідний Червоний прапор рай­виконкому. 20 липня мар'ївці першими в районі почали здавати хліб державі, успішно завершили хлібоздачу.

Застосування тракторів та інших машин дало можливість піднести продуктив­ність праці в рільництві. Електрифікація села допомогла колгоспові прискорити розвиток і інших галузей виробництва. У 1936 році на молочній фермі було запроваджено електродоїння, для худоби обладнано

До 1940 року колгосп «Українець» став великим міцним господарством. Воно налічувало 500 родин (1,5 тис. працездатних), мало 6,4 тис. га землі, кілька вантажних автомашин. На фермах налічувалося 280 робочих волів і коней, 480 голів рогатої худоби, 800 овець. Врожай зернових з га протягом передвоєнних років зріс до 22 цнт. У колгоспі був кращий у районі сад, що займав площу в 150 га. окрім двох існуючих, споруджено ще два ставки з водним дзеркалом 6 га. У ставках рік виловлювали близько 16 цнт риби. Розвивалося і бджільництво. Артільна ііка давала значний прибуток. В цілому ж доходи артілі перевищили 1 млн. Карбованців.

Мар'ївський колгосп— неодноразовий учасник ВСГВ. 1939 року за високі врожаї зернових артілі присуджено диплом другого ступеня. Голову колгоспу П. Гречку нагороджено двома срібними медалями виставки. А невдовзі Радянський уряд відзначив його працю орденом Трудового Червоного Прапора.

З успішним розвитком колгоспної економіки змінилося все життя мар'ївців, село набуло нового вигляду. Було капітально відремонтовано весь житловий фонд, закладено нові красиві вулиці, забудовані добротними будинками й обсаджені зевами. У 1935 році село і колгосп одержали електроенергію від Дніпрогесу спочатку лампочки Ілліча засяяли в громадських установах, а потім і в хатах, достаток прийшов у кожну селянську родину. Колгоспники одержували на трудодень по 2—6 кг зерна і 2—3 крб. грішми.

Значно поліпшилося медичне обслуговування трудящих, відкрився фельдшерсько-акушерський пункт.

Ще 1930 року в селі було запроваджено семирічне навчання дітей. До 1937 року ліквідовано неписьменність серед дорослих. Замість колишньої хати-читальні відкрито сільську бібліотеку, що мала близько 2 тис. книг. У сільбуді щотижня демонструвалися кінофільми. Тут же, при сільбуді, працювали драматичний і хоровий самодіяльні гуртки. В життя селян широко увійшли газети й журнали, що в 1929 році на село надходило 40 примірників газет, то в 1940 році газети журнали передплачувала кожна родина.

Мар'ївська сільрада і колгоспна парторганізація, яка в 1940 році налічувала комуністи, велике значення надавали оборонній роботі, військовій підготовці призовників. При сільраді працювало кілька оборонних гуртків, де навчалися колгоспна молодь і школярі. Їх успіхи в набутті військових знань висвітлювались в щотижневій стінній газеті «Допризовник». У 1940 році 30 молодих колгоспників понад 100 учнів старших класів одержали значки ГПО та ГСО.

З початком Великої Вітчизняної війни значна частина чоловіків стала до лав червоної Армії. У важких умовах воєнного часу колгоспники докладали всіх зусиль, щоб швидше зібрати врожай. Не вистачало робочих рук, техніки, тому що іьшість тракторів та автомашин було передано військовим частинам або евакуйовано. До пізньої ночі працювали жінки, старі, підлітки на колгоспних ланах. Поспішали здати хліб державі, бо фронт наближався. За завданням райкому партії на селі створено винищувальний загін на чолі з директором школи О. А. Василенком.

Після того як 19 серпня 1941 року в Мар'ївку вдерлися фашистські загарбники, кілька жителів, і зокрема М. К. Пазинич, пішли в партизани і брали участь зоротьбі проти ворога у дніпровських плавнях, а дехто навіть у лісах Білорусії.

Окупанти запровадили в селі рабську працю. Вони примушували селян працюва­ти у т. зв. общинному господарстві, створеному для постачання продоволь­ча німецькій армії. Головою цього господарства та сільської управи гітлерівці изначили німця-колоніста Оленбурга, що допомагав їм грабувати і переслідувати радянських людей.

Напередодні відступу з Мар'ївки вороги зігнали всіх її мешканців, а також селян з інших сіл і примусили споруджувати оборонні укріплення. За ухиляння з робіт фашисти розстріляли і закатували 37 чоловік. Так, за невихід на риття окопів гітлерівський офіцер жорстоко побив М. Воловченко, а потім у лютий мороз разом з хворими дітьми замкнув її в сараї. Всі вони замерзли.

Відступаючи, ворог лютував. Гітлерівці вщент зруйнували понад 60 житлових будинків колгоспників, розграбували артільне господарство, а будівлі знищили. Загальна сума збитків, заподіяних селу окупантами, становила 27,3 млн. крб. Ще раніше гітлерівці вивезли на каторжні роботи до Німеччини 72 юнаків і дівчат, 12 з яких там і загинули.