стільки ж овець. У 1948 році в колгоспі ім. Ілліча налічувалося вже 280 коней, 500 корів, 1000 овець і свиноматок. Закладено новий сад.
Протягом наступного десятиріччя колгоспи економічно зміцніли. Врожайність зернових пересічно становила 20 цнт. Поголів'я великої рогатої худоби зросло майже у 5 разів, свиней — в 10 разів, овець — в 4 рази. За успіхи, досягнуті в розвитку громадського господарства Радянський
На початку 1959 року колгоспи ім. Ілліча та ім. Кірова об'єдналися в одне господадарство — ім. Ілліча, за яким закріплено 9,4 тис. га угідь, у т. ч. 340 га саду.
Раціонально використовуючи великі земельні площі і техніку, колгоспники добилися добрих показників у всіх галузях виробництва. Значно підвищилися врожаї. У четвертому році п'ятирічки хлібороби зібрали зернових по 30,6 цнт з га, в т. ч. кукурудзи — по 43 цнт. Створення міцної кормової бази дало можливість майже в півтора раза збільшити поголів'я великої рогатої худоби і довести його до 4,5 тис. голів. Чималі прибутки одеіржує артіль від птахоферми. Тваринництво стало високопродуктивним. 1969 року на 100 га ріллі колгосп виробив по 610 цнт молока і по 50 цнт м'яса. Доходи господарства від рільництва, тваринництва, садівництва та інших галузей сільськогосподарського виробництва перевищили три млн. карбованців.
Ці великі господарські успіхи — результат творчої праці колгоспників, партійної організації колгоспу, в рядах якої є 118 членів КПРС. Під керівництвом комуністів успішно працюють комсомольські організації, що об'єднують понад 200 юнаків і дівчат. Партійний комітет та правління артілі запровадили на всіх ділянках колгоспного виробництва госпрозрахунок, внутрігосподарську спеціалізацію, розробили і здійснюють чітку систему оплати праці. Партком приділяє велику увагу політичному і виробничому навчанню кадрів. 1969 року діяли політ-школи, 7 комуністів заочно навчалися у вузах, 400 чоловік — в сільськогосподарській агротехнічній школі. Частими гостями в Біленькому є викладачі запорізьких інститутів, досвідчені лектори, спеціалісти з промислових підприємств.
Завдяки неухильному піднесенню економіки колгоспу невпинно розширюється капітальне і житлове будівництво. В селі збудовано майстерню з сучасним обладнанням для ремонту сільськогосподарської техніки, а також консервний завод потужністю 50 тис. умовних банок, овочевих консервів на рік. Протягом останнього десятиріччя споруджено понад 500 добротних житлових будинків, великий літній кінотеатр, автобусну станцію. Напередодні сторіччя з дня народження В. І. Леніна в селі відкрито середню школу, де за парти сіло близько тисячі учнів. Змонтована автоматичну телефонну станцію.
Біленьке, особливо його центральна частина, набуває вигляду міста. Тут великі красиві будинки, забруковані і заасфальтовані вулиці, тротуари, стрункі ряди каштанів, тополь, жвавий рух автотранспорту. Культурно і заможно живуть селяни. Середньомісячний заробіток рільників становить понад 100 крб., тваринників і механізаторів — 150. Із збільшенням заробітків невпинно зростає купівельна спроможність населення, а разом з тим розширюється торговельна мережа. До послуг жителів два десятки магазинів, 4 їдальні, хлібопекарня, комбінат побутового обслуговування.
У Біленькому добре організовано медичне обслуговування трудящих. Тут відрито лікарню на 100 ліжок з інфекційним відділенням, поліклініку з фізіотерапевтичним та рентгенівським кабінетами, аптеку. Працюють 5 дитячих садків і ясел, дитяча молочна кухня.
У боротьбі трудящих за дальший розвиток сільськогосподарського виробництва, впорядкування села, поліпшення побутового обслуговування населення велика роль належить сільраді. На її сесіях обговорювалися питання про виконання п'ятирічного плану розвитку культури, прийнятого на честь піввікового ювілею Великого Жовтня, про гідну зустріч 100-річчя з дня народженпя В. І. Леніна. При виконкомі сільради створено постійні комісії. Вони працюють в контакті з вуличними комітетами, до роботи в яких залучено колгоспників, домогосподарок, пенсіонерів, молодь. За активною участю членів вуличних комітетів і населення в селі було закладено парк відпочинку, впорядковано й озеленено вулиці, обладнано ігрові майданчики у дитячих садках і яслах.
3 1956 року за зразкову організаційну і виховну роботу Біленьківській сільській Раді щороку присуджувався перехідний Червоний прапор Запорізького облвиконкому і обкому профспілки працівників сільського господарства. Про досвід роботи сільради видано брошуру.
За післявоєнний час незрівнянно піднялася культура колгоспного села. Діти цільного віку навчаються в середній і 4 початкових школах. Багато молоді підвищує свій освітній рівень без відриву від виробництва у вечірній та заочній десятирічках. 120 дітей оволодівають музичною культурою в сільській музичній школі. На заочних відділеннях вузів країни і в аспірантурі навчається близько 30 чоловік.
1969 року в селі працювало 310 спеціалістів з вищою освітою, в т. ч. 59 вчителів, 11 лікарів, стільки ж агрономів, зоотехніків і ветлікарів. З'явилося чимало людей таких професій, які тут раніше були невідомі: