Значна увага приділялася тваринництву. Споруджувались капітальні, механізовані ферми, здійснювалися заходи щодо оновлення поголів'я великої рогатої худоби племінним молодняком. Партосередок та правління колгоспу запровадили нову систему матеріального заохочення, коли додаткова оплата тваринникам видавалася не в кінці року, а щомісяця. Протягом 1956—1958 рр. поголів'я великої рогатої худоби на фермах артілі збільшилося втричі і становило 1,2 тис. голів, потроїлось і поголів'я свиней. Виробництво молока на 100 га угідь збільшилось за
В роки семирічки, внаслідок помилок, допущених у керівництві сільським господарством, виявлених жовтневим (1964 р.) Пленумом ЦК КПРС, а також через посуху 1962—1963 рр., врожайність зернових і технічних культур в колгоспі ім. Чкалова значно зменшилась (до 9 цнт з га). Це негативно позначилося і на продуктивності тваринництва.
Виконуючи рішення березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС, XXIII з'їзду КПРС і XXIII з'їзду КП України, парторганізація та правління артілі здійснили більш доцільну розстановку кадрів спеціалістів, найважливіші ділянки виробництва очолили комуністи. В колгоспі збільшено машинний парк, поліпшено структуру посівних площ, удосконалено систему морального і матеріального заохочення колгоспників. Провідною культурою стала озима пшениця, маловрожайні сорти її були замінені на високопродуктивні — Безосту-1, Миронівську-264 та Миронівську-808. Рентабельність вирощування пшениці порівняно з 1960 роком збільшилась у 5,5 раза. Середня врожайність зернових з гектара навіть у несприятливих умовах (пилові бурі) 1969 року досягла 20,1 цнт, а кукурудзи — 24,3 центнера.
Значні зрушення відбулися і в тваринництві, цьому сприяло дальше поліпшення кормової бази. Протягом 1959—1969 рр. поголів'я худоби зросло в півтора раза. Порівняно з 1964 роком виробництво тваринницької продукції на 100 га угідь набагато збільшилось: молока — в півтора раза і становило 248 цнт, м'яса — в 1,6 раза і становило 47,9 цнт. Прибутки колгоспу зросли до 800 тис. крб., а неподільний фонд перевищив 1,5 млн. карбованців.
В селі працює відділення «Сільгосптехніки», створене на базі РТС. Тут ремонтуються колісні трактори, комбайни та інша техніка колгоспів. Відділення виконує ряд замовлень колгоспів по транспортуванню добрив, механізації трудомістких процесів у виробництві тощо.
Машинний парк колгоспу ім. Чкалова щороку поповнюється новими потужними машинами: 1969 року він мав 27 тракторів, 15 різних комбайнів, 16 автомашин тощо.
Колгосп у широких масштабах розгорнув нове капітальне будівництво. Збудовано шість корівників на 900 голів худоби, в т. ч. три типові корпуси з водогоном, автопоїнням, механічним доїнням корів, кормозапарниками. Споруджено також два типових свинарники, пташник на 6 тисяч штук птиці, вівчарню, велике зерносховище, склад мінеральних добрив, водонапірну вежу, що постачає водою все село і забезпечує виробничі потреби.
Колгоспні кадри поповнились кваліфікованими механізаторами, рільниками, тваринниками, в артілі з'явилися головний інженер, інженер-механік, технік зв'язку, електротехнік, слюсар, агроном-хімік, зоотехнік тощо. У 1969 році тут працювало 70 механізаторів, 7 спеціалістів сільського господарства з вищою освітою та десятки фахівців — з середньою спеціальною освітою.
У 1969 році три партійні організації — колгоспна, відділення «Сільгосптехніки» та середньої школи — об'єднували 40 комуністів. Вони очолюють найважливіші ділянки виробництва, ведуть широку політично-масову роботу, спрямовують діяльність комсомольських організацій, що об'єднують 142 юнаків і дівчат. В колгоспі виросли десятки нових передовиків колгоспного виробництва, 18 з них у 1966— 1967 рр. відзначені урядовими нагородами. Орденом «Знак Пошани» нагороджені голова колгоспу І. М. Касярум, бригадир комплексної бригади М. В. Климчук і тракторист М. М. Середа.
Неухильне піднесення колгоспної економіки дає можливість постійно збільшувати оплату праці. Середньомісячний заробіток колгоспника 1969 року становив 95 крб., а механізатора і тваринника — 115—120 крб. Того року колгоспники у власному користуванні мали 286 телевізорів, 14 легкових автомашин і 24 мотоцикли. Зростають купівельна спроможність та особисті заощадження трудящих. Протягом, 1960—1969 рр. товарооборот сільського споживчого товариства, яке мало три магазини, буфет і їдальню, становив понад 1,5 млн. крб. Поліпшилось пенсійне забезпечення трудящих.
Невпізнанно змінився вигляд села. Зовсім зникли хати під солом'яними стріхами. Більшість будинків колгоспників споруджені з цегли, криті шифером і черепицею. Виросли нові вулиці, центр села прикрасився будівлями середньої школи, спорудженої 1965 року, магазинів та іншими новобудовами. Тільки протягом 1964—1969 рр. 110 родин відзначили новосілля.
У кожній садибі — чудовий фруктовий сад. Усі вулиці Чкалового озеленені, мають тротуари, а центральну вулицю забруковано. Село з 1962 року підключили до державної електромережі. У січні 1970 року стала до ладу велика електропідстанція, завдяки якій село одержало струм Дніпрогесу ім. В. І. Леніна. Жителі користуються послугами поштового відділення та автоматичної телефонної станції.