Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

Значна увага приділялася тваринництву. Споруджувались капітальні, механі­зовані ферми, здійснювалися заходи щодо оновлення поголів'я великої рогатої худоби племінним молодняком. Партосередок та правління колгоспу запровадили нову систему матеріального заохочення, коли додаткова оплата тваринникам вида­валася не в кінці року, а щомісяця. Протягом 1956—1958 рр. поголів'я великої рогатої худоби на фермах артілі збільшилося втричі і становило 1,2 тис. голів, потроїлось і поголів'я свиней. Виробництво молока на 100 га угідь збільшилось за

В роки семирічки, внаслідок помилок, допущених у керівництві сільським господарством, виявлених жовтневим (1964 р.) Пленумом ЦК КПРС, а також через посуху 1962—1963 рр., врожайність зернових і технічних культур в колгоспі ім. Чкалова значно зменшилась (до 9 цнт з га). Це негативно позначилося і на про­дуктивності тваринництва.

Виконуючи рішення березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС, XXIII з'їзду КПРС і XXIII з'їзду КП України, парторганізація та правління артілі здійснили більш доцільну розстановку кадрів спеціалістів, найважливіші ділянки виробниц­тва очолили комуністи. В колгоспі збільшено машинний парк, поліпшено струк­туру посівних площ, удосконалено систему морального і матеріального заохочення колгоспників. Провідною культурою стала озима пшениця, маловрожайні сорти її були замінені на високопродуктивні — Безосту-1, Миронівську-264 та Миронівську-808. Рентабельність вирощування пшениці порівняно з 1960 роком збільши­лась у 5,5 раза. Середня врожайність зернових з гектара навіть у несприятливих умовах (пилові бурі) 1969 року досягла 20,1 цнт, а кукурудзи — 24,3 центнера.

Значні зрушення відбулися і в тваринництві, цьому сприяло дальше поліпшення кормової бази. Протягом 1959—1969 рр. поголів'я худоби зросло в півтора раза. Порівняно з 1964 роком виробництво тваринницької продукції на 100 га угідь на­багато збільшилось: молока — в півтора раза і становило 248 цнт, м'яса — в 1,6 раза і становило 47,9 цнт. Прибутки колгоспу зросли до 800 тис. крб., а неподіль­ний фонд перевищив 1,5 млн. карбованців.

В селі працює відділення «Сільгосптехніки», створене на базі РТС. Тут ремон­туються колісні трактори, комбайни та інша техніка колгоспів. Відділення вико­нує ряд замовлень колгоспів по транспортуванню добрив, механізації трудомістких процесів у виробництві тощо.

Машинний парк колгоспу ім. Чкалова щороку поповнюється новими потуж­ними машинами: 1969 року він мав 27 тракторів, 15 різних комбайнів, 16 автомашин тощо.

Колгосп у широких масштабах розгорнув нове капітальне будівництво. Збудо­вано шість корівників на 900 голів худоби, в т. ч. три типові корпуси з водогоном, автопоїнням, механічним доїнням корів, кормозапарниками. Споруджено також два типових свинарники, пташник на 6 тисяч штук птиці, вівчарню, велике зерно­сховище, склад мінеральних добрив, водонапірну вежу, що постачає водою все село і забезпечує виробничі потреби.

Колгоспні кадри поповнились кваліфікованими механізаторами, рільниками, тваринниками, в артілі з'явилися головний інженер, інженер-механік, технік зв'язку, електротехнік, слюсар, агроном-хімік, зоотехнік тощо. У 1969 році тут працювало 70 механізаторів, 7 спеціалістів сільського господарства з вищою осві­тою та десятки фахівців — з середньою спеціальною освітою.

У 1969 році три партійні організації — колгоспна, відділення «Сільгосптех­ніки» та середньої школи — об'єднували 40 комуністів. Вони очолюють найважли­віші ділянки виробництва, ведуть широку політично-масову роботу, спрямовують діяльність комсомольських організацій, що об'єднують 142 юнаків і дівчат. В кол­госпі виросли десятки нових передовиків колгоспного виробництва, 18 з них у 1966— 1967 рр. відзначені урядовими нагородами. Орденом «Знак Пошани» нагороджені голова колгоспу І. М. Касярум, бригадир комплексної бригади М. В. Климчук і тракторист М. М. Середа.

Неухильне піднесення колгоспної економіки дає можливість постійно збільшу­вати оплату праці. Середньомісячний заробіток колгоспника 1969 року становив 95 крб., а механізатора і тваринника — 115—120 крб. Того року колгоспники у влас­ному користуванні мали 286 телевізорів, 14 легкових автомашин і 24 мотоцикли. Зростають купівельна спроможність та особисті заощадження трудящих. Протягом, 1960—1969 рр. товарооборот сільського споживчого товариства, яке мало три мага­зини, буфет і їдальню, становив понад 1,5 млн. крб. Поліпшилось пенсійне забез­печення трудящих.

Невпізнанно змінився вигляд села. Зовсім зникли хати під солом'яними стрі­хами. Більшість будинків колгоспників споруджені з цегли, криті шифером і чере­пицею. Виросли нові вулиці, центр села прикрасився будівлями середньої школи, спорудженої 1965 року, магазинів та іншими новобудовами. Тільки протягом 1964—1969 рр. 110 родин відзначили новосілля.

У кожній садибі — чудовий фруктовий сад. Усі вулиці Чкалового озеленені, мають тротуари, а центральну вулицю забруковано. Село з 1962 року підключили до державної електромережі. У січні 1970 року стала до ладу велика електропід­станція, завдяки якій село одержало струм Дніпрогесу ім. В. І. Леніна. Жителі користуються послугами поштового відділення та автоматичної телефонної станції.