Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

Після визволення села від врангелівців Веселівський волревком на початку листопада 1920 року допоміг створити сільревком на чолі з комуністом С. І. Романенком. Ревком допоміг бідноті в організації 25 листопада того ж року комітету незаможних селян, головою якого обрали колишнього партизана А. Ю. Середу.

Великою подією в селі стало створення 22 грудня 1920 року партійного осе­редку, який очолив голова ревкому С. І. Романенко.

Партосередок, сільрада й КНС повели рішучу боротьбу з куркулями. Вилу­чивши в них надлишки хліба, село успішно виконало продовольчу розверстку. Одночасно було організовано збирання коштів та продовольства для робітників Донбасу і робітничих центрів півночі країни. Глитаї чинили шалений опір заходам Радянської влади. В серпні 1921 року вони вбили агента веселівського волосного продовольчого комітету Ляха. Зусиллями народної міліції та активу КНС бандитів  було знешкоджено.

Труднощі відбудовного періоду ускладнились неврожаєм, у селі почався голод. Наприкінці серпня 1921 року на 2-му волосному з'їзді представників комнезамів створено комітет допомоги голодуючим. При допомозі сільських КНС, у т. ч. й гаврилівського, зібрано для голодуючих 110 голів худоби, 14 овець, 32 пуди сала і смальцю, 56 пудів олії, 198 пудів соняшника та борошна. Третину цього продоволь­ства зібрайи в Гаврилівці. Партосередок, сільрада та щойно створена комсомоль­ська організація потурбувались також про долю дітей-сиріт. Понад 40 дітей влаштували до сільського дитячого будинку. Для решти — відкрили їдальню, допомогли продуктами.

Наприкінці 1921 року з ініціативи КНС у селі створено споживчий кооператив, який надавав селянам кредити і напрокат — сільськогосподарський інвентар.

Великі труднощі в селі виникли весною 1922 року. Через нестачу кормів загинула значна кількість коней та іншої худоби, обмаль було посівного матеріалу.

Комнезам добився державної насіннєвої позички, організував супрягу та комітет взаємодопомоги, якого восени того ж року перетворено в кредитне товариство. Вжиті заходи сприяли тому, що більша частина земель, у т. ч. бідняцьких, була засіяна.

Сільська Рада і комнезам під керівництвом партосередку допомагали біднякам покінчити  із залежністю від куркулів. Створений при сільраді земельний комітет провів облік та конфіскацію нетрудових земель у куркулів, відібрав лишки тягла й реманенту. Землю розподілено з розрахунку 1,7 десятини на кожного їдця.

У травні 1922 року з ініціативи партосередку та КНС 22 бідняцьких господар­ства об'єдналися в сільськогосподарську комуну «Авангард». Її організаторами стали секретар партосередку С. І. Романенко та колишній партизан і червоноармієць Л. Д. Шмиголь. Комунарам виділили 659 десятин колишньої поміщицької землі, в т. ч. 521 десятину орної. Головою комуни селяни обрали С. І. Романенка. У 1924 році комуна закупила у держави трактор та інший інвентар. Селяни часто відвідували комуну, де наочно переконувалися у перевагах колективної праці, вчилися культурі землеробства.

Споживче та кредитне товариства допомогли бідноті придбати худобу й інвен­тар, розширили прокатний пункт. Бідняцьким господарствам надавалися також пільги при оподаткуванні. Все це сприяло зміцненню їхніх господарств. Парторга­нізація, сільрада та КНС вели наполегливу роз'яснювальну роботу серед селян про необхідність переходу до колективних форм господарювання, залучали їх до гро­мадського життя. У жовтні того ж року відбулися вибори нового складу сільської Ради. До неї обрали 25 депутатів від бідноти і середняків. За них голосувало 80 проц. виборців, які мали право голосу. На той час в селі налічувалось 576 гос­подарств, мешкало 2900 чоловік. Діяли 2 парові млини, 3 вітряки, олійниця, 8 кузень.

Уже в перші роки Радянської влади в селі відбулися важливі соціальні і куль­турні зміни. В 1921 році тут споруджено амбулаторію, відкрито медпункт, де пра­цювали лікар, 5 фельдшерів та 7 санітарок, діяло 2 початкові школи. Наприкінці того ж року відкрито сільбуд, у якому під керівництвом завідуючого будинком В. М. Попова працювали хоровий і драматичний гуртки, кілька разів на місяць влаштовували вистави і концерти.

У 1924 році в Гаврилівці ліквідовано неписьменність на 65 проц. Жінки-делегатки шефствували над школами, їх залучали до лікнепів, брали вони участь і у випусках стінгазет. Величезну популярність мав сільськогосподарський гурток, який працював при сільбуді. Селяни вивчали в ньому основи агрономії, знайомилися з новою технікою. Спочатку гурток відвідувало близько 40 чоловік, потім його ауди­торія значно розширилась. Лекторів запрошували з райцентру. Особливо популяр­ними були дискусії про кооперативи.