Чкалове
спільного обробітку землі (ТСОЗів). Для піднесення економіки колективних господарств з'їзд визнав необхідним придбати 18 тракторів та автомашину. Делегати затвердили статут ТСОЗу.
Важливим засобом пропаганди колективних форм господарювання стала районна сільськогосподарська виставка, відкрита у Веселому наприкінці вересня 1925 року, на якій була представлена й гаврилівська комуна «Авангард». Тут демонстрували свої досягнення комуни і
В селі точилася гостра класова боротьба. Куркулі розгорнули шалену антира- дянську агітацію, підбурювали несвідому частину селян до знищення худоби тощо. Але їх підступні дії були викриті на загальних зборах колгоспників, за рішенням яких близько 50 куркульських родин вислали за межі республіки, а їх будівлі та майно передали колгоспам.
Велику допомогу в організаційно-господарському зміцненні артілей подавала МТС, створена на початку 1932 року в Гаврилівці. Вона одержала 20 тракторів, 5 локомобілів, 7 нафтових двигунів тощо. Крім гаврилівських колгоспів, МТС обслуговувала артілі ще семи навколишніх сіл. Політвідділ МТС, очолюваний Т. К. Самохвалом, проводив політичну роботу в колгоспах, тракторних бригадах. Це відіграло велику роль у зміцненні трудової дисципліни членів артілі, в організації соціалістичного змагання, розвиткові стахановського руху. 1935 року при МТС організовано школу механізації, яка протягом одного лише року підготувала 50 трактористів, більша частина їх була з Гаврилівки.
Озброєння артілей технікою, підвищення культури землеробства сприяли піднесенню продуктивності праці та зростанню врожайності сільськогосподарських культур. Якщо збір зернових у гаврилівських колгоспах до 1937 року не перевищував 10 цнт з га, то в 1940 році він досяг 15 цнт. Відповідно збільшувались і прибутки.
На початку 1941 року колгоспи укрупнились, в селі їх стало чотири: «8 березня», «Зірка», «П'ятирічка» та «Червоний Жовтень». Завдяки зусиллям МТС значно зросла їх технічна озброєність.
За визначні успіхи в колгоспному виробництві 1939 року представлено на Всесоюзній сільськогосподарській виставці артілі «Червоний Жовтень» і «8 березня», де зібрали по 18 цнт зернових і бобових культур з гектара. Учасниками ВСГВ стали також трактористи С. М. Григоренко, І. І. Загрудний, Ю. Л. Юхно, які виробили по 700—1500 га умовної оранки на трактор, агроном Ф. Л. Горохівець, голова артілі «Зірка» С. Т. Горянський. Чабан артілі «Жовтень» С. К. Назаренко, який від кожних ста вівцематок одержував щороку по 170 ягнят, був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1940 року.
Зміцнення економіки артілей забезпечувало піднесення матеріального добробуту та культурного рівня хліборобів. У 1940 році в колгоспах села видано на трудодень по 1,5—2 кг хліба і по 1,5—2 крб. грішми.
Велику організаторську, політичну та культурно-освітню роботу серед трудівників села провадила партійна організація, яка 1940 року налічувала 7 комуністів. Істотну допомогу їй надавав партосередок МТС. Комуністи й комсомольці, залучаючи інтелігенцію, проводили читки газет, бесіди, лекції, влаштовували вечори трудової слави тощо.
У передвоєнні роки набагато змінився зовнішній вигляд села. Відремонтовано житловий фонд, споруджено десятки нових будинків та громадських приміщень, впорядковано вулиці, насаджено парк. Зникли пошесні хвороби, до послуг трудящих були амбулаторія, лікарня на 10 ліжок, аптека. В 1938 році, на честь видатного льотчика Героя Радянського Союзу В. Чкалова, село перейменоване на Чкалове.
До 1936 року тут ліквідовано неписьменність серед дорослих. На початку 30-х років початкову школу реорганізовано в семирічну, 1938 року — в середню. Працювали сільський та колгоспні клуби, в яких демонструвались кінофільми, відбувались аматорські вистави та концерти художньої самодіяльності. Молодь брала участь у різних спортивних і оборонних гуртках, складала норми на значки «ГПО», «ГСО», «Ворошиловський стрілець».
Після нападу фашистської Німеччини на Радянську Батьківщину всі чоловіки, здатні носити зброю, пішли на фронт. Старики, жінки, діти, зібравши врожай, допомогли евакуювати в глиб країни машинний парк, обладнання МТС, колгоспну худобу. Комуністи І. С. Кривко, М. Г. Бутко, П. Н. Скороход, Н. П. Мишко організували винищувальний загін, який отримав зброю, організував охорону села. Частину хліба і колгоспного майна, яке не встигли вивезти, роздали на схованку колгоспникам. З наближенням фронту винищувальний загін пішов у підпілля, готувався до партизанської боротьби.
