Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

1958 року в Балках відбулося дальше укрупнення колгоспів. Замість трьох створено одну велику артіль «Батьківщина». Проте вона виявилася надто великою, незручною для керівництва і це негативно відбилося на господарських показниках артілі в роки семирічки. Тому в лютому 1965 року на її базі створено 2 радгоспи «Балки» і «Батьківщина». З перших днів партійні організації обох господарств по­вели боротьбу за круте піднесення їх економіки. В своїй діяльності комуністи керу­валися рішеннями березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС та

Заходи, спрямовані на полегшення праці людей, підвищення її продуктивності, а також запровадження чіткої системи морального і матеріального заохочення тру­дівників мали позитивні наслідки. Навіть несприятливого за погодними умовами 1969 року, коли багато шкоди посівам завдали «чорні» бурі, балківчани зібрали з кожного га по 22,7 цнт зернових. Поголів'я великої рогатої худоби зросло до 4,4 тис., свиней до 1,1 тисячі.

Господарським успіхам сприяла організаторська і виховна робота партійних організацій, які налічують 123 члени КПРС, зокрема радгоспні — 96. Комуніст П. Є. Сахно працює в сільському господарстві з перших років його колективізації. 1944 року очолив місцеву МТС, яка під його керівництвом не раз посідала першість в районі. Після реорганізації МТС був головою балківського колгоспу «Батьківщи­на». І хоч нині він на пенсії, але продовжує брати участь в господарському і громад­ському житті села, активно працює в районній секції ветеранів війни. За багаторіч­ну і плідну діяльність його нагороджено орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора та медалями. Орденом Трудового Червоного Прапора відзначено Н. Ф. Гра­бар, яка з 1947 року працювала агрономом артілі ім. Будьонного, після реорганіза­ції колгоспів — головним агрономом радгоспу «Батьківщина», а з 1965 року очолює тут партійну організацію. Високих урядових нагород удостоєно механізаторів Р. Д. Дядюшка, О. Ф. Вертегела та ін. 18 чоловік вибороли звання ударників кому­ністичної праці.

Під керівництвом комуністів працюють комсомольські організації села, які об'єднують 135 юнаків і дівчат. Основну свою увагу вони зосереджують на комуні­стичному вихованні сільської молоді.

Той, хто не був у Балках кілька років, нині їх не впізнає. Власне, за чверть сто­ліття, що минуло після війни, народилося нове село. Виріс парк, пролягли нові ву­лиці, споруджено більше півтисячі красивих добротних житлових будинків. Тільки за 1968—1969 рр. у Балках з'явилося 43 одно- та двоквартирні будинки, робітничий гуртожиток. В них оселилися не тільки працівники радгоспів «Балки» і «Батьківщи­на», а й шахтобудівники та гірники Запорізького залізорудного комбінату, будівель­ники шахтарського селища Дніпрорудного, що зростає на узбережжі Каховського моря, поруч з Балками.

Сусідство з новим промисловим районом сприяє швидкому збільшенню насе­лення. За останні 2—3 роки воно зросло на тисячу чоловік. У зв'язку з цим сільська Рада, громадськість села проводять велику роботу по удосконаленню системи побу­тового і культурного обслуговування трудящих. Лікарню розширено до 40 ліжок, сучасне обладнання одержала поліклініка. Медичну допомогу жителям подають та­кож 2 фельдшерські та акушерський пункти. В медичних закладах працюють 40 фа­хівців з вищою і середньою спеціальною освітою. Багато з них, зокрема лікар 3. В. Тарабріна, нагороджена орденом «Знак Пошани», заслужили любов і повагу балківчан.

Найбільшою турботою на селі оточені діти. Поки батьки працюють, 250 малят перебувають в дитсадках. Сільська Рада, радгоспи подбали про створення для них найкращих умов. Усі діти шкільного віку — близько 800 чоловік — вчаться у серед­ній, восьмирічній і початковій школах, для яких споруджено нові приміщення. Серед 60 учителів Балок переважають корінні жителі. Щиру повагу завоювала О. П. Луговська, в роки минулої війни — учасниця партизанського руху на Запо­ріжжі; М. В. Сидоренко— ветеран війни, кавалер ордена Слави III ступеня; П. Ю. Пизиков, відзначений за сумлінну працю орденом «Знак Пошани» та значком «Від­мінник народної освіти».

Нині в селі працює великий загін інтелігенції — 140 фахівців з вищою та неза- кінченою вищою освітою, в т. ч. 43 спеціалісти сільського господарства. їм, як і всім жителям Балок, створено всі умови для культурного зростання і цікавого відпочин­ку. В селі є 2 клуби, діють 3 стаціонарні кіноустановки, 4 бібліотеки з фондом понад 17 тис. книг.

У найближчі роки в Балках відбудуться нові великі зміни, бо вже зараз розроб­ляється план дальшого впорядкування села, розвитку його господарства. На землях радгоспів «Балки» і «Батьківщина» розпочато спорудження магістрального каналу Північно-Рогачицької зрошувальної системи. Життєдайна дніпровська вода напоїть кілька тисяч га, удвічі підвищаться врожаї пшениці, кукурудзи та інших культур. До 100-річчя з дня народження В. І. Леніна відкрився народний краєзнавчий му­зей, у найближчому майбутньому споруджуватимуться корпус школи-інтернату, літній кінотеатр, кілька багатоквартирних будинків, розшириться мережа закладів побутового обслуговування трудящих.

Мине ще кілька років, і Балки перетворяться на селище міського типу. Вже тепер понад 200 мешканців села працюють на Запорізькому залізорудному комбінаті, і цей робітничий прошарок населення дедалі зростатиме. Отже, на прикладі звичай­ного українського села Балок наочно видно, як активно йде процес стирання істот­них відмінностей між містом і селом.