Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

Поступово відступали епідемії, тяжкі хвороби. Самовіддану боротьбу з ними на селі провадили лікар і 6 фельдшерів. В їхньому розпорядженні були лікарня на 10 ліжок і амбулаторія, відкриті ще влітку 1921 року. Для дітей-сиріт організували дитячий будинок на 45 місць.

У грудні 1921 року в селі діяли 10 трудових шкіл, де 12 вчителів навчали 486 ді­тей. Для боротьби з неписьменністю створили спеціальну комісію — Волграмчека, яка підшукувала будинки для шкіл лікнепу, добирала вчителів. Отже, навіть в най­тяжчий час комуністи не забували

Навесні 1923 року, після утворення Балківського району, в селі почали діяти районний комітет партії, райком комсомолу. Обрано районну Раду депутатів тру­дящих. Це сприяло дальшому зміцненню Радянської влади на селі, пожвавленню господарського будівництва. Райком партії і територіальний партійний осередок, який 1925 року налічував 24 комуністи, проводили в життя ленінський кооператив­ний план. Найсвідоміші з бідняків ще 1921 року об'єдналися в колгосп «Червона балка». Наступного року створено ще дві сільськогосподарські артілі, за якими держава закріпила 600 десятин землі. У 1924 році колгосп «Червону балку» на прохання його членів реорганізовано в комуну «Червоні борці» (голова П. С. Іванісов). Того ж року 13 бідняцьких родин об'єдналися в ТСОЗ «Селянка». Спираючись на досвід перших колективних господарств, партійні і радянські органи посилили агітацію за організацію нових. Протягом 1925—1928 рр. у Балках було створено ще близько 10 ТСОЗів.

1929 року, коли розгорнулася масова колективізація селянських господарств, ТСОЗи почали переходити на статут сільськогосподарських артілей. Одним з най­більших був колгосп ім. Першої п'ятирічки де головував С. А. Куліш. Артіль мала 700 га землі, однак тягла і реманенту не вистачало. З 15 кіньми, 9 гарбами, 4 лобо­грійками, кількома сівалками важко було вести господарство. Все ж 1929 року кол­госпники виростили по 16 цнт зерна з гектара.

Господарські успіхи цієї та інших артілей остаточно переконали селян-одно- осібників у перевагах колективної праці. Поповнилася новими членами комуна «Червоні борці». Зростав її партійний осередок, створений 1929 року. У 1931 році він об'єднував 7 комуністів. Поступово партосередки було організовано в більшості артілей. Протягом 1932—1933 рр. 35 колгоспників вступили до лав партії. Серед них — ударники праці П. Щербань, К. Леоненко та інші. Під керівництвом комуні­стів дедалі активніше працювали 90 комсомольців сільської територіальної організа­ції ЛКСМУ.

З ініціативи партосередків та місцевої Ради балківські артілі включилися у со­ціалістичне змагання з хліборобами сусіднього села Орлянського. Це сприяло по­ширенню в них руху ударників. У 1933 році на районному зльоті передовиків сіль­ського господарства чимало балківчан, зокрема машиністаМ. О. Дрозда, рільників М. Т. Демешка, С. С. Шевченка , відзначено подяками і цінними подарунками.

Зі створенням на початку 1934 року Балківської МТС на полях колгоспів, з'я­вилися потужні машини. В міру дальшого розвитку радянської промисловості МТС поповнювалася новою технікою. Перед війною її машинний парк налічував 120 трак­торів, 40 зернових комбайнів, 13 автомобілів тощо. Застосування машин допомогло значно поліпшити агротехніку землеробства, підвищити врожайність зернових до 18 цнт з га. Кожна балківська артіль мала по кілька тваринницьких ферм. У 1940 році колгоспи ім. Будьонного, «9-е січня», ім. 268-го полку, ім. Ворошилова, а також ба­гато передовиків — рільників і тваринників — були учасниками Всесоюзної сіль­ськогосподарської виставки.

З піднесенням економіки колективних господарств підвищився добробут тру­дящих. Балківчани мали добрі заробітки. У більшості артілей вартість трудодня становила 1 крб. 50 коп. грішми та 4 кг зерна, а в колгоспі ім. Будьонного — 2 крб. та 6 кг хліба. На зароблені гроші чимало трудівників спорудило добротні будинки під черепицею на дві—три кімнати з дерев'яною підлогою. На присадибних ділянках зазеленіли садки. Село прикрасилося парком, посадженим руками молоді. Озеле­нили і територію навколо лікарні. Крім неї, в Балках були ще фельдшерський і аку­шерський пункти. В цих закладах працювало 20 спеціалістів з вищою і середньою медичною освітою.

У селі ставало дедалі більше вчителів. Напередодні війни в середній, семирічній і трьох початкових школах 40 педагогів навчали і виховували понад тисячу дітей. Вчителька О. В. Жук, нагороджена медаллю «За трудову доблесть», була депутатом Василівської районної Ради. Сільська інтелігенція несла знання і культуру в маси. Вона виступала з лекціями, бесідами, допомагала самодіяльним гурткам ставити п'єси українських класиків і радянських драматургів, у сільських бібліотеках організовувала обговорення книг, читання цікавих матеріалів з газет і журналів. У 12 колгоспних клубах і 2 бібліотеках села провадилася різноманітна і цікава ро­бота. Найактивнішу участь в ній брали комсомольці та неспілкова молодь.