Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

колгосп, названий ім'ям Г. І. Котовського. Він має близько 8,6 тис. га землі, у т. ч. 5,8 тис. га орної, 244 га саду та виноградників. Завдяки зусиллям колгоспників, які з ініціативи парторганізації активно включилися у всенародний рух за комуністичну працю, економіка господарства невпинно міцніє. В ньому збирають пересічно по 22 цнт зернових і 21 цнт соняшнику з га. Важливою галуззю є тваринництво. На фермах переважає велика рогата худоба червоної степової породи. Високопродуктивних племінних корів, від кожної з яких протягом року

У післявоєнні роки колектив розплідника багато зробив для відновлення пле­мінного тваринництва в колгоспах Мелітопольського, Токмацького та Чернігів­ського районів. Через Молочанську заготконтору велика кількість чистопородного молодняка вивозиться до інших областей і республік країни. 1958 року держплем-розплідник і держконюшню злито в одне господарство — Молочанську обласну держилемстанцію, яка має 16 кваліфікованих спеціалістів.

Визначні успіхи, що їх добилися молочанці в розвитку економіки, стали мож­ливими завдяки їх самовідданій праці. Близько 60 чоловік відзначено високими уря­довими нагородами, з них 6 — орденом Леніна. Це — комбайнери комуністи Л. Г. Ромас і Є. С. Чуйко, бригадир тракторної бригади І. Я. Блудов та інші. По­борниками усього нового, прогресивного виступають 370 комуністів і 480 комсомоль­ців міста. Це — велика сила, здатна вирішувати будь-які завдання.

Велику роботу проводить Молочанська міська Рада. Її депутати, постійні комісії та численний актив розв'язують багато важливих питань життя трудящих. Вони спрямовують діяльність квартальних комітетів, товариських судів, добровільних народних дружин, батьківських комітетів тощо. Рада докладає багато зусиль щодо поліпшення благоустрою Молочанська. Це добре впорядковане, затишне місто з ши­рокими забрукованими вулицями, обсадженими декоративними і фруктовими дере­вами. Тут щороку споруджується близько 70 нових житлових будинків. Лише протягом 1966—1969 рр. новосілля спра­вили понад 300 сімей.

У місті створено широку сітку медичних закладів, яка об'єднує по­ліклініку, міську і дитячу лікарні, три заводські медпункти. Крім того, в Молочанську є філіал обласної психіатричної лікарні, а також об­ласний дитячий ревмокардіологічний санаторій. Одним з найдосвідчені- ших і найшанованіших лікарів міста був хірург Л. Л. Ляшенко, який 35 років життя віддав благородній справі охорони здоров'я трудящих. Постійним піклуванням оточено ма­люків. У 1965 році меблевики пода­рували дітям чудовий комбінат на 130 місць. Мають свої ясла та сад­ки й інші підприємства.

Для дітей і підлітків відкрито 2 десятирічні і 2 восьмирічні школи. Працююча молодь здобуває середню освіту у вечірній школі. Чимало юнаків і дівчат набувають спеціальності в однорічній обласній школі тваринників та училищі механізації сільського господарства. Майже кожний шостий мешканець міста — учень. їх на­вчанням і вихованням займаються 142 вчителі. Серед них є чимало молодих, які пере­ймають багаторічний досвід у майстрів педагогічної справи — заслуженої вчительки школи УРСР О. І. Сич, директора школи орденоносця Ф. Г. Семенова та інших.

Інтелігенція, передусім — вчителі, проводять в Молочанську велику культурно-освітню роботу. Так, завуч середньої школи № 2 П. І. Павелко — невтомний пропа­гандист образотворчого мистецтва, самобутній художник, полотна якого не раз демонструвалися на обласних виставках. Активно популяризує класичну і радянську драму самодіяльний актор і режисер-постановник О. М. Орєхов. У палаці культури меблевиків місцеві аматори виступають з концертами і виставами. В гості до молочанців приїздять театральні колективи Запоріжжя, Києва та інших міст. Протягом 1966—1969 рр. жителі бачили в їх виконанні вистави: «Сторінка щоденника» О. Кор­нійчука, «Шануй батька свого» В. Лаврентьєва, «Сині роси» М. Зарудного та інші,

Трудівники міста охоче відвідують тематичні вечори, беруть участь у святах «Серпа і молота», зустрічаються з новаторами виробництва, героями Великого Жовт­ня і Вітчизняної війни. Молочанці мають можливість дивитись всі нові кінокартини. До їх послуг — широкоекранний кінотеатр на 300 місць, а також кінозали кількох клубів.

Чимало часу, особливо влітку, молодь проводить на стадіоні «Колос», у чу­довому парку, який вона посадила своїми руками. Серед молочанців — багато лю­бителів і шанувальників книги. Майже кожний другий мешканець є активним чи­тачем бібліотек (їх в Молочанську 12). Дві міські книгарні щороку продають книг майже на 20 тис. крб. Невпинно зростає попит на періодичну пресу.

Отже, хоч Молочанськ і невелике місто, але в ньому буяє справді цікаве і різно­манітне творче життя.