Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

близько 400 працівників будівельних організацій, харчових підприємств, міських установ. В траурні січневі дні 1924 року трудящі Ногайська на багатолюд­них мітингах поклялися довести справу В. І. Леніна до повної перемоги. Під час ленінського призову лави комуністів поповнили багато місцевих активістів, і серед них А. Волков, В. Шакула та інші.

1923 року створено Ногайський район. На цей час населення міста через роз­руху та голод зменшилося порівняно з 1914 роком на 1,8 тис. чоловік. Тому в жовтні 1924 року центр району Ногайськ став селом, до нього було прописано 1,3 тис. га землі.

Влітку 1927 року 31 родина села об'єдналася в сільськогосподарську артіль «Незаможник», яку очолив І. І. Є чин. Колгосп мав 300 га землі, в т. ч. 100 га орної. Завдяки піклуванню держави «Незаможник» у 1928 році вже мав трактора, 28 ко­ней, 2 лобогрійки і самоскидку. Того року було організовано й риболовецьку артіль «Ударники моря», як а одержала від держави кредити для закупівлі човнів та інвентаря.

Приклад перших колективних господарств та наполеглива роз'яснювальна робота сільських активістів мали великий вплив на одноосібників. Наприкінці 1929 року колективізація в селі була завершена. Крім артілі «Незаможник» ство­рено ще 3 колгоспи: «Червоний стяг», «Вільна праця» і «Партизан». Велику допо­могу артілям подавала Троянівська МТС. Врожайність зернових і бобових культур у колгоспах Ногайська 1940 року становила пересічно 16 цнт з га. в т. ч. озимої пшениці — майже 18 цнт. Артілі почали використовувати заплавні землі річки (Збиточної, закладали сади й виноградники. Виникли нові галузі виробництва — городництво, шовківництво, насінництво.

Багато уваги приділялося розвиткові громадського тваринництва. 1940 року колгоспи мали 200 робочих коней, 302 голови великої рогатої худоби тощо. Серед­ньорічні надої молока від корови перевищили 1,5 тис. літрів. Вівчар П. А. Тодоров 1940 року одержав від 100 ярок по 152 ягняти.

З кожним роком все більшого розмаху набувало соціалістичне змагання тру­дящих. У 1939 році близько ЗО колгоспників і робітників радгоспу стали учасни­ками Всесоюзної сільськогосподарської виставки. За вирощення 17,9 цнт зернових та по 2,7 цнт насіння кавунів і динь з га Головний виставочний комітет нагородив радгосп «Надія республіки» дипломом першого ступеня, легковою автомашиною та грішми. Колгосп «Вільна праця», члени якого вирощували по 132 цнт кісточкових і по 8,3 цнт бавовни-сирцю з га, нагороджено дипломом другого ступеня і премійо­вано грішми і мотоциклом.

Вживалися заходи для розвитку місцевої промисловості. 1930 року став до ладу рибозавод, що мав виробничу потужність близько 40 тис. цнт солоної, марино­ваної та в'яленої риби. Стала до ладу фабрика по виготовленню перламутрових ґудзиків з річкових черепашок. Для задоволення потреб трудящих було створено промисловий, харчовий комбінати та інші підприємства.

У 1938 році Ногайськ віднесено до категорії селищ міського типу. На той час тут замість старих глиняних хат виросло чимало кам'яних будинків. Невелика електростанція потужністю 50 квт подавала струм для громадських та житлових будинків. У центрі селища на 2 га закладено чудовий парк, забруковувалися ву­лиці. Підвищувалася оплата трудодня в колгоспах, яка 1940 року становила 2,3 кг хлібом і 1,5 крб. грішми.

Велика увага приділялася розвиткові системи охорони здоров'я трудящих. Було споруджено лікарняне містечко, відкрито поліклініку, дитячу консультацію, санітарну і протималярійну станції. 1 грудня 1939 року при лікарні відкрили пологове відділення на 16 ліжок.

У 1936 році семирічну школу реорганізовано в середню. В кінці 30-х років у Ногайську діяли кінотеатр із залом на 400 місць, два клуби та бібліотека, в якій налічувалося 6,5 тис. томів. При клубах, зокрема піонерському, працювали гуртки художньої самодіяльності.

Коли радіо повідомило про віроломний напад фашист­ської Німеччини на СРСР, того ж дня після мітингу понад 40 жителів добровільно стали до лав Червоної Армії. На за­хист Вітчизни пішло близько тисячі чоловік, з яких 200 стали бійцями місцевого винищувального загону. Коли наблизився фронт, колгоспники здали державі хліб, а та­кож провели евакуацію артільного майна і худоби.